Україні потрібні альтруїсти

Євро-2012 може допомогти розкрити ще один наш потенціал

Безкорисливо допомагати комусь — це, звісно, поклик душі. В країнах, де люди не заклопотані зароблянням на хліб насущний, практика волонтерства є дуже поширеною і охоплює практично усі сфери — медицину, освіту, культуру, спорт, догляд за людьми похилого віку тощо. У нас про цей рух знає обмежена кількість людей — переважно в соціальних службах. Проте з наближенням до Євро-2012 проблема волонтерства ставатиме в Україні все більш актуальною.

До 2012 року — 30 тисяч волонтерів

В оновленій Державній цільовій програмі підготовки й проведення Євро-2012 закладені кошти й на підготовку волонтерів. Загалом на їхнє навчання, а також підготовку стюардів, працівників сфери обслуговування, медичних працівників і працівників міліції планується витратити з державного бюджету 42 мільйони гривень. Аби гідно провести «Євро-2012» (лише в цьому аспекті) Україні доведеться підготувати приблизно 30 тисяч добровольців. Найбільше — Києву (12,5 тисячі), за ним — Харкову (7,5 тисячі), Львову — 6, 25 тисячі й Донецьку — 3,75 тисячі.

Такі розрахунки в Кабміні проводилися за вимогами УЄФА: на 40 уболівальників має бути один волонтер (очікується, що в Київ приїде 500 тисяч уболівальників, у Харків — 300 тисяч, у Львів — 250 тисяч і в Донецьк — 150 тисяч). Волонтерство — це справа безкорислива, але для держави. Нашому бюджету вона обійдеться в копієчку, адже 30 тисяч добровольців потрібно екіпірувати. Очевидно, в кожному приймаючому місті це питання вирішуватимуть по своєму (на спеціальному одязі волонтера має бути відповідна символіка міста). Так, у Департаменті Євро-2012 Львівської міської ради кажуть, що одягнути одного волонтера коштуватиме близько 600 гривень (крім того їх забезпечать сумками з медикаментами та раціями).

Поки що про конкретні програми підготовки волонтерів говорить тільки Львів. Так, Департамент Євро-2012 Львівської міської ради вже заявив, що створить рух «Волонтер для Львова», для цього чиновники вже розробили відповідну програму. За словами начальника управління інформації цього департаменту Соломії Білоноги, вони залучатимуть волонтерів до всіх масових заходів. Добровольці працюватимуть на залізничному вокзалі, в аеропорту, у фан-зонах та буферних зонах довкола міста, а також допомагатимуть гостям чемпіонату з поселенням, пошуком визначних місць Львова та пересуванням містом.

Жіноча справа?

Скоріше за все, волонтерами у Львові на Євро-2012 переважно буде молодь, тому що, за даними соціологічного дослідження «Волонтер-2009: соціальний портрет і життєві пріоритети», яке провів Державний інститут розвитку сім’ї та молоді, наші волонтери — це здебільшого 15—19-річна молодь (80%) і понад 72% — дівчата. Натомість у Західній Європі, за словами керівника Центру соціально-політичних досліджень Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Олексія Бєлишева, основна маса волонтерів — це заміжні жінки від 30-ти років, у яких вже є діти.

Мотивація в обох груп (європейців та українців) — однакова: одні й інші беруться за безкорисливу роботу, тому що мають такий поклик душі. Наша молодь (85%) заявила про суто альтруїстичні мотиви — потребу допомоги іншим та бажання зробити щось корисне для суспільства. Також 15% вказали, що волонтерство — це можливість навчатися, отримати нові знання та навички, 4,4% чомусь таким чином знайти хорошу роботу (більше половини мають вищу закінчену чи незакінчену освіту). Крім того, результати дослідження показали, що самі опитані вважають волонтерство в першу чергу допомогою бідним та нужденним. Дехто навіть висловив думку, що добровільна діяльність — це імітація роботи. Щоправда, таких дуже мало — 0,9%.

У будь-якому випадку волонтерство — це добра можливість для самовиховання і самоорганізації, адже з року в рік не одне соціологічне опитування показує, що в Україні люди все менше вміють із користю відпочивати: все більше дітей та підлітків більшість вільного часу проводить вдома (за комп’ютером чи дивлячись телевізор) або в комп’ютерному клубі. За даними соціологічних опитувань Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, таких — аж 55%. При цьому 14% українських дітей взагалі ніколи не займаються спортом (окрім уроків фізкультури), 34% не відвідують гуртки. А з тих, хто полюбляє комп’ютерні ігри, 30% грає у «стрілялки».

Цікаво, що українці вільного часу мають не так багато. Молодший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України Олена Голубєва розповіла, що за даними всеукраїнського опитування найбільше його мають щодня студенти — в середньому 4,5 години. Майже стільки ж — у дорослих працюючих людей — 4,3 години. Але найбільш завантаженими виявилися школярі: у них на себе залишається щодня лише приблизно 4 години. Легко здогадатися, як пересічний українець витрачає свої вільні 4 години і як вчить, відповідно, відпочивати дітей: біля телевізора — аж 80 % (працюючі, студенти та школярі). За даними соціологів, преса ж посідає друге місце в ієрархії способів проведення дозвілля, але газети читають переважно чоловіки (84 % проти 75 %).

Тож, Євро-2012 — це ще й шанс трохи краще поставити на ноги в Україні волонтерський рух та… відірвати від телевізорів та комп’ютерів дітей і молодь. Як справедливо зазначив керівник Центру соціально-політичних досліджень Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Олексій Бєлишев, волонтерство у нас має нерозкритий потенціал. Окрім того, волонтерство дає можливість доброго виховання: показати молоді альтернативу, спонукати їх бути альтруїстичними, вчитися допомагати людям, тобто знайти в житті нові цінності. А це те, чого молодим українцям так часто не вистачає, бо не вистачає їхнім батькам.