Словник

Апокрифи

29 Вересня 2010, 01:32 1793

Апокри́фи (грец. αποκρυφος — таємний, прихований) —  твори про персонажів і події Священної історії, що не ввійшли до офіційних іудейських і християнських церковних канонів.

Ця релігійно-легендарна література спочатку призначалася для посвячених, знаючих книжників. 

Починаючи з I століття почався процес поступового  витіснення апокрифів з Церкви і цей процес  був тривалим. Наприклад, Євсевійий Кесарійский в своїй книзі “Церковна історія”розділив книги на три категорії: канонічні книги; книги, що допускаються до читання; та «зреченні» [16] [17]. У Декреті Геласія (Decretum Gelasianum), написаному між 519 і 553 роками, був викладений перелік текстів (індекс) «істинних і хибних» писань.

Питання про ставлення до апокрифів вирішувалися на соборах і приймалися спеціальні канони проти апокрифів. Наприклад, 59 і 60 правила Лаодикийского собору: «Не личить у церкві читати псалми не освячена або книги, які не визначені правилом, але тільки в правилах зазначені книги Старого і Нового Завіту» і 33 правило Карфагенського собору:«Постановлено також, що не читається ніщо в церкві під ім’ям Божественних Писань, крім писань канонічних …. »

Лаодикійський собор і Карфагенський собор були помісними соборами, їх рішення не могли поширюватися на всю Церкву. З цієї причини правила, прийняті на них щодо апокрифів, не були загальноцерковними. У 883 році правила, що стосується апокрифів, були видані в Номоканоне Фотія як загальноцерковні. Ухвалення Біблійного канону  на Заході відбулося в 1546 році на Тридентском соборі.

Збережені до нашого часу древні апокрифи мають не тільки історичне значення, але в деякій мірі і діалектичне, оскільки в них відображені погляди християн перших століть.

До числа апокрифів відносять так звані старозавітні апокрифи, апокрифічні Євангелія, альтернативні тексти Діянь святих апостолів, Апокаліпсиси тощо., а також альтернативні визнаним Церквою біографії святих. Писання Отців Церкви, літургійні тексти, житія святих та інші тексти, зараховують католицької, православної та давньосхідних церквами до Священному Переданню, до апокрифів не належать.

За часів Середньовіччя апокрифи були досить поширені в європейських країнах, зокрема на території України.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity