Через прикру помилку я мало не втратила роботу
Одного дня в обідню перерву на мій робочий телефон подзвонили і просили перемикнути на одного зі співробітників. За декілька хвилин до цього дзвінка мені на очі потрапив наказ, що стосувався саме того співробітника. Суть наказу полягала у наданні відпустки з приводу смерті матері цього співробітника. Я запропонувала переключити на іншого спеціаліста, але у відповідь почула, мовляв, непотрібно, я зателефоную на мобільний. Для того, щоб застерегти перед невчасним дзвінком, я розповіла, що зараз краще не турбувати людину і попросила увійти в її положення. Уже наприкінці цього ж робочого дня мені доручили дізнатися через технічну службу, хто зі співробітників переключав в обідню перерву на генерального директора. Я обійшла весь офіс, направила запит у технічну службу, та все марно, ніхто ні на кого не переключав. А ще через добу мене викликав до себе заступник генерального і сказав, щоб я написала заяву про звільнення за власним бажанням. Пояснення були для мене дивними. За його версією, в обідню перерву до офісу подзвонив один із клієнтів і попросив з’єднати його з генеральним директором (ключовий момент в тому, що посада не була названа, лише прізвище) і у відповідь почув від офісного працівника, що цього співробітника немає на місці, бо в нього померла мати. Технічна служба зафіксувала цей дзвінок саме на моєму телефоні.
Мене викликав заступник генерального і сказав, щоб я написала заяву про звільнення за власним бажанням
Спочатку у мене просто відібрало мову. Я не могла зрозуміти, як можна так просто, без фактів, звинувачувати людину. Я почала щось там мимрити, тому що нічого кращого за фразу «я цього не робила» на думку не спадало. Несправедлива образа просто затьмарювала мій розум.
Оскільки явних причин з мого боку чинити такі речі не було, заступник директора запропонував мені написати пояснювальну, а він подасть її генеральному і, можливо, мене не будуть звільняти.
Не пам’ятаю, як я доїхала до дому, пам’ятаю лише, як намагалася не розплакатися в метро. Ситуація була дуже скрутною: і те, що звинуватили, і з роботою зараз важко, а до цього, після скорочення, я 4 місяці сиділа вдома, і зараз знову залишитись без роботи… Конкретна безнадія. І вже приїхавши додому, я згадала про свого надійного Покровителя, і про дев’ятницю, де описується заступництво святого Юди Тадея, невинно обвинуваченого. Я помолилася, і у мене з очей наче пелена впала. Я зрозуміла, що сталася прикра помилка, єдиний, про кого я надала таку інфомацію по телефону, – це звичайний співробітник, і аж ніяк не генеральний директор. На слух прізвище генерального та ім’я цього співробітника дуже схожі. Але я добре пам’ятаю, як була побудована моя відповідь, тобто, спершу я назвала ім’я співробітника (не генерального), а вже потім все інше, відтак непорозуміння сталося з обох сторін. До того ж, я аж ніяк не могла взагалі щось говорити про генерального, адже він на той момент вже 2 місяць як був у відпустці, і кожен співробітник мав чіткі інструкції на випадок, коли телефонують генеральному: щось на зразок – «генеральний у відпустці, можу переключити вас на заступника». Отож, з Божою допомогою та заступництвом святого Юди Тадея у мене вийшла пояснювальна на цілий аркуш, хоча спочатку я навіть гадки не мала, що писати.
Через день після того, як я віддала пояснювальну записку, заступник директора, поцікавилася ситуацією. На що почула жартівливу відповідь на кшталт: «Вам зроблено останнє китайське попередження, ідіть працюйте». Мене залишили працювати і до мене не змінилось ставлення ні заступника, ні всіх, хто був «посвячений» у ситуацію, і навіть генеральний, коли з’являвся в офісі, доброзичливо зі мною спілкувався – це ще раз дало мені видимий доказ чудотворного заступництва Юди Тадея.
Емма
CREDO №1 (123) 2011
Інші матеріали цього числа:
Родина Мартен заслужила святість своїм повсякденним життям
Великі історії маленьких людей
Подружжя – місце зустрічі з коханою особою і Богом
Вона чекає відвертості, Він потребує дистанції
Ми просили Бога про благодать мати дітей
Що вам найбільше подобається у вашій дружині/вашому чоловікові? (бліц-опитування)
Якби я народилася в іншій сім’ї
фінансово.
Щиро дякуємо!
