Заклик →
(Для індивідуального читання)
ГОДИНА ЧИТАНЬ
В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.
Слава Отцю, і Сину,
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас,
і на віки вічні. Амінь.
Вищеподані тексти пропускаються, якщо безпосередньо перед цією Годиною йде Заклик.
ГІМН
1. Слав, язику, бій преславний,
Бій звитяжний, незрівнянний,
Прославляймо хрест тріумфу
В гімнах слави величавих,
Бо на ньому Відкупитель,
Смерть прийнявши, став звитяжцем.
2. Як наш предок, збунтувавшись,
Взяв до уст лиш плід гріховний,
Смерть ним враз заволоділа.
Проявив Бог милосердя:
Дерево йому дав нове,
Щоб знищить плід старого.
3. Вирішив Бог всемогутній
Для рятунку всього люду,
Щоби демон, князь неправди
Потерпів від лжі своєї.
Те, чим ворог нас поранив,
Нашим зціленням враз стало.
4. Як прийшов час благодатний
І свята мить наступила,
Шле Отець-Бог свого Сина,
Що Творцем є всього світу,
І для нас із лона Діви
Народився в людськім тілі.
5. Він, проживши поміж нами
Як людина тридцять років,
Мук зазнав по власній волі.
Для спасіння людства всього
На хресті повис пробитий
Агнець Божий в жертву даний.
6. Хай Отцеві буде слава
Разом з Сином й Святим Духом,
Що обом їм рівно славний.
Слава Богу в Святій Трійці,
Що завжди нас захищає,
Милосердя нам дарує. Амінь.
1 АНТ. Повстають земні царі, * правителі зібралися разом/ проти Господа та проти Його Помазанця.
Псалом 2
Чому заметушилися погани, *
і народи задумують марне?
Повстають земні царі, — †
правителі зібралися разом *
проти Господа та Його помазанця супроти.
«Тож розіб’ємо їхні кайдани *
і їхнє ярмо скинемо з себе!»
Той, хто живе на небі, посміється, — *
Господь з них поглузує.
Тоді заговорить до них у своєму гніві *
і наведе на них страх в обуренні своєму:
«Я настановив свого царя над Сіоном — *
на своїй святій горі!»
Я сповіщу Господнє веління, — †
Господь промовив до мене: *
«Ти — Мій син, Я породив тебе сьогодні.
Попроси в Мене — і дам тобі в твою спадщину народи, — *
і кінці землі тобі у володіння.
Ти їх пастимеш залізним жезлом, *
розіб’єш їх, як глиняний посуд».
Тож тепер, царі, зрозумійте! *
Навчіться ви, які судите землю!
Служіть Господу зі страхом *
і з трепетом радійте.
Прийміть повчання, †
щоби Господь не розгнівався, і ви не загинули в дорозі, *
коли гнів Його спалахне зненацька.
Блаженні *
всі ті, хто на Нього уповає.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
1 АНТ. Повстають земні царі, * правителі зібралися разом/ проти Господа та проти Його Помазанця.
2 АНТ. Вони ділять мій одяг між собою * і за мій плащ кидають жереб.
Псалом 22
Боже мій, Боже мій! Чому Ти мене покинув? *
Чому Ти далекий від мого спасіння, від слів мого голосіння.
Боже мій, я волаю вдень — Ти не чуєш, *
вночі — і я не знаходжу спокою.
Ти ж Святий є, *
що живеш серед Ізрáїля хваління.
На Тебе надіялися батьки наші; *
вони покладали надію — і Ти врятував їх.
До Тебе кликали — і спаслися; *
на Тебе надіялися — і засоромлені не були.
Я ж черв’як, а не людина, — *
посміховисько в людей і погорда для народу.
Усі ті, які мене бачать, насміхаються з мене, *
шепочуть губами і хитають головою:
«Він поклав надію на Господа! Нехай Він його порятує, — *
нехай його визволить, бо він Йому любий!»
Але ж Ти Той, хто вивів мене з лона, *
Ти — моя надія від грудей матері моєї.
Тобі я був відданий від лона, — *
від лона моєї матері Ти є моїм Богом!
Не будь далеко від мене, †
бо скорбота близько, *
а помічника немає.
Багато бичків мене обступило, *
сильні Башану мене оточили.
Вони розкрили на мене свою пащу, *
наче лев, що ричить і шматує.
Як вода я розлився, *
і розсипалися всі мої кості;
Наче віск зробилося моє серце, *
що тане в нутрі моєму.
Моя сила висохла, як черепок глиняний, †
а мій язик прилип до мого піднебіння, *
і Ти звів мене у порох смертний.
Мене пси обступили, *
зборище злочинців мене оточило.
Вони пробили мої руки і ноги, *
я можу перерахувати всі мої кості.
А вони придивляються й спостерігають за мною. †
Ділять вони мій одяг між собою *
і за мій плащ кидають жереб.
Ти ж, Господи, не віддаляйся! *
Сило моя, поспіши мені на допомогу.
Спаси від меча мою душу *
і мою єдину — від собачої лапи.
Спаси мене з пащі лева *
і від рогів диких биків моє смирення.
Буду Твоє Ім’я моїм братам сповіщати, *
серед зібрання буду Тебе величати.
Ви, що боїтеся Господа, Його прославляйте! *
Всі нащадки Якова, Його славте!
Хай всі нащадки Ізрáїля Його бояться! *
Адже Він не погордував і не знехтував бідного горем, *
І не відвернув свого обличчя від нього, *
а вислухав, коли той закликав до Нього.
Тобі моя хвала на великому зібранні; *
обіти мої я виконаю перед тими, хто Його боїться.
Будуть їсти і наситяться убогі; †
будуть хвалити Господа ті, хто Його шукає: *
«Ваші серця житимуть навіки».
Усі кінці землі згадають і до Господа вернуться; *
всі сімейства народів поклоняться перед Тобою.
Адже царство — воно Господнє, *
і Він над народами панує.
Йому одному поклоняться всі, хто на землі у сні спочиває; *
перед Ним припадуть усі, які сходять у землю.
А моя душа живе для Нього, *
і мої нащадки будуть Йому служити.
Вони розповідатимуть про Господа прийдешньому поколінню, †
вони прийдуть і звіщатимуть про Його праведність народові, що народитись має: *
«Це вчинив Всевишній!»
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
2 АНТ. Вони ділять мій одяг між собою * і за мій плащ кидають жереб.
3 АНТ. Насідають на мене * ті, які шукають моєї душі.
Псалом 38
Господи, не докоряй мені у своєму гніві, *
не картай мене в обуренні своєму,
Бо Твої стріли в мені позастрявали, *
і на мене Твоя рука опустилась.
Нема здорового місця на моєму тілі *
з приводу Твого гніву,
Спокою моїм костям немає *
по моїх гріхів причині.
Адже мої гріхи піднялися вище голови моєї, *
наче важкий тягар, вони лягли на мене.
Загноїлися і смердять мої рани *
через моє безумство.
Я став нещасний, згорблений зовсім, *
я весь день сумний тинявся.
Бо мої стегна наповненні жаром — *
нема здорового місця на моєму тілі.
Дуже пригнічений і принижений, *
я волаю від стогону мого серця.
Господи, всі мої бажання — перед Тобою, *
мій стогін не прихований від Тебе.
Моє серце стривожене, залишила мене моя сила, *
і світло моїх очей — і воно не зі мною.
Мої друзі і мої приятелі через мою біду мене уникають, — *
мої найближчі осторонь стали.
А ті, які шукають моєї душі, насідають на мене, †
ті, котрі накликають на мене лихо, говорять безумне *
і весь день замишляють обмани.
Я ж, мов глухий, не чую, *
і мов німий, своїх уст не відкриваю.
Я став, як та людина, що не чує *
і яка у своїх устах докору не має.
Бо на Тебе, Господи, я надію покладаю. *
Ти пошлеш відповідь, Господи, мій Боже.
Тож я сказав: «Хай вони не зловтішаються з мене; *
як тільки мої ноги захиталися, то вони гордовито виступили проти мене».
Та я на межі падіння, *
і мій біль постійно переді мною.
Тож я своє беззаконня визнавати буду *
і про свій гріх буду журитись.
А мої вороги живуть, вони сильними стали, *
намножилися ті, хто мене ненавидить безпідставно.
Ті, які відплачують злом за добро, вороже ставляться до мене *
за те, що до добра я прагну.
Не залиши мене, Господи, мій Боже! *
Не відступи від мене.
Поспіши мені на допомогу, *
Господи мого спасіння.
Слава Отцю, і Сину, *
і Святому Духу.
Як було на початку, і нині, і повсякчас, *
і на віки вічні. Амінь.
3 АНТ. Насідають на мене * ті, які шукають моєї душі.
В. Проти мене повстали неправедні свідки,
У. Які палають насильством.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
З Послання до Євреїв 9, 11-28
Христос Первосвященник завдяки власній Крові увійшов один раз до Святині
Христос, Первосвященник майбутніх благ, прийшов через більшу, досконалішу, нерукотворну скинію, що не належить до створених речей; і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до Святилища й здійснив вічне викуплення.
Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла, то наскільки більше кров Христа, який вічним Духом приніс себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили живому Богові!
І тому Він є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть, яка була для викуплення від переступів, вчинених за першого Завіту, покликані одержали обітницю вічної спадщини.
Тому що де є заповіт, там має бути смерть заповітника, адже заповіт вступає в силу після його смерті й не має жодної вартості, поки живе заповітник. Тож і перший Завіт був освячений не без крові. Адже Мойсей, проголосивши всім людям усі заповіді за Законом і взявши кров козлів і телят, — разом з водою, червоною вовною та ісопом — покропив і саму книгу, і весь народ, промовляючи: Це кров Завіту, що його заповів вам Бог. І намет, і весь посуд для служіння також окропив кров’ю. І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення.
Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне — жертвами, які кращі від цих. Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас. І не для того, аби багато разів приносити себе, як первосвященник, входячи щороку до святині з чужою кров’ю, — у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб своєю жертвою усунути гріх.
І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд, так і Христос: один раз приніс себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння.
РЕСПОНСОРІЙ Пор. Іс 53, 7. 12
У. Він був немов ягня, що на заріз ведуть його, коли його катували, не відкривав Він уст; Його видали на смерть, * Щоб Він дарував життя своєму народові.
В. Він видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв.
У. Щоб Він дарував життя своєму народові.
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
З Катехиз святого Йоана Золотоустого
(Катехиза 3, 13-19)
Сила Христової Крові
Хочеш пізнати силу Христової Крові? Звернімось до її порівняння, згадаймо про її прообраз, розкажімо, що про неї говорить давнє писання.
Мойсей наказує: Заріжте однолітнього агнця і помажте його кров’ю двері (пор. Вих 12, 1-14). Що ти говориш, Мойсею? Чи може кров ягняти, нерозумної тварини, спасти людину, обдаровану розумом? Так, говорить, може, але не тому, що це кров, а тому що вона — прообраз Господньої Крові. І тому від неї набагато скоріше тікає ворог, коли побачить вже не одвірки, окроплені кров’ю, яка була тільки прообразом, але освітлені Кров’ю істини уста вірних — одвірки святині, присвяченої Христові.
Хочеш пізнати ще іншу силу цієї крові? Хочу спершу, щоб ти побачив, звідки вона потекла і з якого джерела почала бити? Вона витекла з самого хреста і взяла початок з Господнього боку. Адже написано, що після смерті Ісуса, коли Він іще висів на хресті, один з солдатів підійшов до нього і списом пробив Йому бік, звідки витекла вода і Кров. Вода була прообразом Хрещення, а Кров — таїнства Євхаристії. Солдат, отже, пробив Йому бік і відкрив вхід до святого храму, а я знайшов там чудовий скарб і радію прекрасними багатствами. Отже, це сталось з оцим Агнцем: юдеї Його вбили, а я зібрав плід жертви.
З пробитого боку витекла Кров і вода (Йн 19, 34). Не бажаю, щоби ти, слухачу, поминув секрети такої великої тайни. Мені треба ще сказати про містичний і таємний сенс. Я вже сказав, що ця вода і Кров — це прообраз Хрещення і Євхаристії. З цих двох таїнств народилася Церква, а саме: через купіль відродження і оновлення Святого Духа, повторюю: через Хрещення і Євхаристію, символи яких виходять з боку Спасителя. З власного боку, отже, Христос утворює Церкву, подібно як з боку Адама вийшла його дружина Єва.
Тому, маючи це на увазі, Павло свідчить про це, кажучи: Ми є з Його тіла і від Його костей (пор. Бут 2, 22), таким чином вказуючи на Господній бік. Оскільки, як з боку Адама Господь створив жінку, так і нам дав зі свого боку воду і Кров, від яких утворив Церкву. І як Господь вивів Єву з Адама, який спочив у сні, так само і нам Він, увійшовши у смерть, дав воду і Кров.
Бачите, отже, яким чином Христос поєднав з собою обручницю? Бачите, якою їжею нас годує? Завдяки саме цій їжі ми народжуємось і нею же живимось. Адже, як матір, яку спонукає природна любов до дитини, квапиться нагодувати її власним молоком і кров’ю, так і Христос неустанно поїть своєю Кров’ю тих, кого відродив.
РЕСПОНСОРІЙ Пор. 1 Пт 1, 18-19; Еф 2, 18; 1 Йн 1, 7
У. Ви були викуплені † не тлінним сріблом або золотом, / а дорогоцінною Кров’ю Христа, / як непорочного й чистого Агнця. * Через Нього ми всі маємо доступ до Отця в одному Дусі.
В. Кров Ісуса Христа, Сина Божого, очищає нас від усякого гріха.
У. Через Нього ми всі маємо доступ до Отця в одному Дусі.
МОЛИТВА
Споглянь, Отче, на цю свою родину, † заради якої наш Господь Ісус Христос не завагався розпростерти свої невинні руки * і прийняти страждання хреста. Котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.
фінансово.
Щиро дякуємо!
