Де моя світлиця?

Роздуми до Слова Божого на Різдво Господнє

Іс 9,1-3.5-6; Пс 96; Тит 2,11-14

Різдво Сина Божого – подія, яку Бог об’явив людині, і до якої Бог сам приводить. Перш ніж пастухи знайшли Марію, Йосифа і Дитятко, Господь їх знайшов серед Вифлеємської ночі в полі: Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло (Іс 9,1) . Подумай, де сьогодні Господь знайшов тебе, звідкіля привів… А все для того, щоб явити тобі найбільшу любов — своє Слово: Ісуса. Бог знайшов тебе, щоб ти міг знайти Його.

“ Тією кімнатою є Твоє серце, історія Твого життя, саме там прагне народитись Ісус

Євангеліст Лука народження Ісуса показує в рамках історії: Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній – Господь увійшов в людську історію, в життя кожного з нас. Перепис населення згаданий також не випадково. Бог став мешканцем землі (Григорій Богослов) . Господь прибув, щоб записатись серед людей, щоб стати в одну чергу з грішниками і прийняти хрещення від Йоана, щоб ходити по землі, їсти пити, радіти і плакати, щоб померти і воскреснути… А все заради тебе!

Син Божий народився не в батьківському домі, а в дорозі. Ця деталь також не випала з уваги Отців Церкви. Народився в дорозі, щоб через Тайну Втілення стати дорогою, яка веде нас до Вітчизни, в якій черпати будемо з правди і життя (св. Беда Високодостойний) . Спаситель приходить до нас як убогий паломник.

Пригляньмося до рядків, які розповідають саме про народження нашого Господа: і Вона породила свого сина первородного, сповила Його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. Хочу звернути увагу на одне особливе слово з цього уривка і зупинитися при ньому: «заїзд» — гр. каталиматі. Грецьке слово каталиматі означає приміщення, заїзд, господу, кімнату. В Новому Завіті це слово вжито ще два рази, і обидва — стосовно кімнати, де Ісус мав споживати Останню Вечерю (Мк 14, 12-16):

А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до Нього учні: Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, — щоб Ти їв Пасху? І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним, і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де моя світлиця, в якій Я міг би спожити з учнями моїми Пасху? І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам. Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як Він сказав їм, та й приготували Пасху.

Подібне слово вживає Лука Євангеліст — Лк 22,9-12:

Вони Його спитали: «Де хочеш, щоб ми приготували?» Він відповів їм: «Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде, і скажіть господареві дому: Учитель тобі каже: Де світлиця, в якій Я з учнями моїми міг би спожити пасху? І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте».

Це слово в чудовий спосіб єднає дві найважливіші події історії спасіння: Втілення і Пасхальну Тайну. Таємниця Втілення прямує до Пасхи і звершується в ній. Можемо побачити яскравий контраст між приміщенням, де були ясла і де народився Спаситель, і між світлицею встеленою килимами. Та попри це, обидві кімнати названо тим самим словом.

Тією кімнатою є твоє серце, історія твого життя. Можливо, вона є саме такою, як тоді у Вифлеємі, — але саме там Ісус прагне народитись і звершити у твоєму житті Пасху: перехід від темряви до світла, від смерті до життя вічного.