Мене звати Богданна. Я – студентка Львівської національної академії мистецтв. Я є вірянкою Мукачівської Греко-Католицької єпархії. Минулий рік у нашій єпархії був роком блаженного Теодора Ромжі. І моя історія безпосередньо стосується цього блаженного.
Як у всіх студентів, у мене є певні труднощі з навчанням, а саме зі складанням іспитів. Я дуже переживала за екзамен з історії України, і напередодні почала молитися до всіх свої небесних, як я їх називаю, «друзів» та «адвокатів», серед них був і Теодор Ромжа.
Йдучи на іспит, я наче розмовляла з Теодором, пам’ятаю, я навіть сказала, що в нас одне ім’я… Я просила блаженного Теодора про допомогу на іспиті, бо саме від нього залежала підвищена стипендія.
Коли я прийшла на іспит і витягнула білет, в ньому перше запитання співпало з тим, що вранці чомусь захотілось перечитати, а друге стосувалося історії ГКЦ. Здавалося б просто співпадіння, але це не так. Коли мова зайшла про друге питання, викладач перефразував його і спитав у мене про подвижників 20 ст. в УГКЦ. Всіх було перераховано, але конкретно мене розпитував викладач про Теодора Ромжу, ще я йому розповіла про святкування, які днями відбулися в моєму місті. І, ви не повірите, в мене 11, найвищий бал в групі, і я отримала підвищену стипендію, яку дають тільки одній особі на цілу групу.
Таке в мене свідчення. Поштовхом для написання служить і моя обіцянка дана блаженному священномученику.
фінансово.
Щиро дякуємо!
