Чимало наших знайомих-православних всерйоз починають постити у ці особливі дні. Буває, що суворість посту «по-православному» стає і причиною гордого відчуття «справжності» їхнього християнства, і приводом для насмішок – мовляв, що там того посту в католиків, Попільна Середа і Велика П’ятниця… Різне буває. В тому числі й побивання жінки-католички «а що ж їсти готувати, він же мені всі печінки виїсть, щоб я не порушувала пісного столу!»
Такі ситуації, що називається, і коментувати зайве. Однак інколи трапляються зважені, тверезі виступи з боку православних; один з таких належить протоієрею Андрію Єфанову, священику Івановської єпархії РПЦ.
В одній зі своїх статей (на сьогодні, на жаль, видаленій, залишилося тільки дзеркало в Живому Журналі), він пише про суворість православних постів.
Шановний читач, звісно, звертав увагу, що на сайтах, які встановили «Православний календар», можна бачити не тільки перелік згадуваних святих, а й «рекомендовану» строгість посту. Причому слово «рекомендовану» краще б писати в дужках, оскільки про те, що така рекомендація – монастирська традиція, і подібне здержування в миру не тільки не рекомендується, але й небезпечне в деяких випадках, ніде не пишеться. Тому офіційний календар Видавництва Московської Патріархії ніколи не друкує вказівок щодо суворості посту, обмежуючись лише вказівками про полегшення посту на свята. Але в інших календарях, що їх у надміру друкують різноманітні видавництва, аж рябить від вказівок про сухоїдіння та їжу без олії. І ніколи мені не випадало зустріти пояснення, що ця суворість посту – монастирська, і не може бути застосована без благословення духовного керівника.
Жоден з календарів, за винятком офіційного видання, на мою думку, не можна рекомендувати. Оскільки молодій людині сухоїдіння та їжа без олії гарантують неуспішність у навчанні і виразку шлунка, дорослій – звільнення з праці через непрацездатність, а людину похилого віку може зовсім звести в могилу. Не становлять винятку й настінні календарі, в яких повно позначок, що закликають господаря не до стриманості в їжі, а до нерозумного ставлення до здоров’я.
фінансово.
Щиро дякуємо!
