З виступу Міріам Гроссман, доктора медичних наук, на Комісії ООН з питань статусу жінок, 2012 р.
Закінчивши медінститут, я принесла присягу. Стоячи з піднесеною правицею, я поклялася відвертати хвороби за кожної наданої мені нагоди. У своїй юній невинності я вірила, що мені доведеться боротися з раком, серцевими захворюваннями та емоційними розладами. Але я вже не така наївна. Провівши 25 років, тисячі годин із молодими людьми у біді, я відкрила, що моя найважча боротьба – не проти небезпечних хвороб. Мені доводиться боротися проти небезпечних концепцій.
І ось я з вами сьогодні, щоб обговорити ці небезпечні ідеї, такі як:
– Діти – істоти сексуальні від самого свого народження;
– Вивчення сексуальних стосунків вважається здоровим у будь-якому віці;
– Молодь треба заохочувати в її спробах сумніватися в моральних цінностях, яких її навчають удома;
– Індивідуальні права мають пріоритет над правами населення на захист від хвороб.
Ці ідеї де факто є основою т.зв. Комплексної програми сексуальної освіти, розробленої Міжнародною федерацією планування сім’ї та Американською радою з сексуальної інформації та освіти (SEICUS).
Існує шерег публікацій, на які я посилаюся. Одна з них зветься «Здоровий, щасливий, гарячий», інша – «Міжнародні керівні принципи з питань сексуальної освіти», її поширює ЮНЕСКО. Ви можете не помітити ті небезпечні ідеї, про які я щойно сказала, бо вони викладені позитивною мовою. Мовою, яка змусить вас повірити: так, це звучить чудово! Але якщо ви уважно вивчите матеріал (особливо адресований молоді, а не призначений для політиків та інших дорослих), то побачите, що ці програми є зовсім не тим, що вам гадалося.
У брошурі «Здоровий, щасливий, гарячий», яка адресована ВІЛ-інфікованій молоді, заохочуються статеві зв’язки з численними партнерами, немає жодного схвалення сексуального утримання, жодного заклику зменшити кількість партнерів. Зовсім навпаки!
Як лікар, я бачу постійний потік пацієнтів, що проходять через мій кабінет, головно дівчат і молодих жінок. Вони страждають від прийнятих ними рішень щодо сексу. І ста відсотків страждань можна було уникнути.
Я зустріла так багато жертв, що написала книжку про своїх пацієнтів. Книжка дістала назву «Незахищені: студентський психіатр показує, як політкоректність у своїй професії ставить під загрозу кожного студента». Я почала вивчати, чого навчають на сексуальній освіті, приділивши особливу увагу матеріалові з книжок та сайтів, рекомендованих на уроках. І я написала свою другу книжку: «Ви навчаєте мою дитину – ЧОГО? Лікар викриває брехню сексуальної освіти й говорить про те, як ця брехня шкодить вашій дитині».
Як лікар я ставлю перед собою одну мету: тримати людей подалі від кабінетів лікарів і терапевтів. У своєму дослідженні я відкрила, що діяльність таких організацій, як Міжнародна федерація з планування сім’ї та Американська рада з питань сексуальної інформації та освіти, є перешкодами для моєї діяльності. Їхній пріоритет – не сексуальне здоров’я. Їхня головна мета – сексуальна свобода! Ці великі й могутні організації вважають, що сексуальність триває від колиски до могили. Вони підтримують ранній початок статевого життя, зв’язки з численними партнерами та сексуальні експерименти.
Але ж це саме ті моделі поведінки, які розпалюють епідемії хвороб, що передаються статевим шляхом, приводять до збільшення кількості абортів та емоційних розладів.
Ті, хто практикує спосіб життя, пропагований цими організаціями, на прийомі у лікаря буває не рідше, а частіше. Коли сексуальна свобода стає пріоритетом, сексуальне здоров’я страждає. І не забувайте, що ці програми названо повними, достовірними й науково обґрунтованими! Вони заявляють, що надають молодим людям усю інформацію, яку ті повинні мати, аби приймати обґрунтовані відповідальні рішення.
Але я вивчала сайти Федерації і SEICUS, а також матеріал, який вони створюють для використання на уроках і для самостійного вивчення дітьми. І я тут, щоби сказати вам, що їхня Комплексна програма сексуальної освіти такою не є.
Один із важливих моментів, які вам необхідно зрозуміти, – що сексуальна освіта є соціальним рухом. Його мета – змінити суспільство. Цей рух малює в уяві світ без сексуальних обмежень і заборон, світ, вільний від юдео-християнської моралі: кожна людина, незалежно від віку, здійснює свій сексуальний вибір, і судити забороняється. Хлопчики й дівчатка, молодші й старші, всі однаковою мірою відповідальні за власний вибір.
Але тут є проблема: програма не основана на реальності. Коли справа доходить до негативних наслідків сексуальної активності (інфекції, рак, безпліддя, небажані вагітності), то статевої рівності не існує. Її ніколи не було. І ніколи не буде. Саме дівчата й жінки у першу чергу страждають від наслідків раннього початку статевого життя і наявності багатьох партнерів. Це не женоненависництво – це біологія. Анатомія, фізіологія. Це пов’язане з будовою органів, гормонами та функціями мозку. Але наукові дані пропускаються програмою сексуальної освіти.
“ Коли справа доходить до негативних наслідків сексуальної активності (інфекції, рак, безпліддя, небажані вагітності), то статевої рівності не існує.
Радикалізм сучасного уявлення про сексуальну освіту виник у 1960-х роках. За основу було взято модель людської сексуальності, створену Альфредом Кінсі. Зараз ми знаємо, що дослідження Кінсі були сфабриковані, а сам він виявився людиною з глибокими розладами психіки. Наприклад, він вважав, що педофілів неправильно розуміють, і карати їх – неправильно.
Кінсі помер 1956 року, а за кілька років виникла SEICUS. Хочу зазначити, що SEICUS є кандидатом на отримання консультативного статусу при ООН. Але це не та організація, якій можна дозволити впливати на ваших дітей у ваших країнах.
1960-ті роки – час ейфорії. Антибіотиками стали лікувати сифіліс і гонорею, стали доступними контрацептивні таблетки. Всі «небажані наслідки» бачилися вже переможеними, і вважалося, що всі проблеми зникли. Єдиною перешкодою для прийняття світом концепції Кінсі про безмежну сексуальність залишалася мораль середнього класу. Тому SEICUS стала робити все, щоб відійти від традиційних уявлень про сексуальність. Засновниця SEICUS доктор Кальдерон писала: «Діти сексуальні від народження, батьки мають поважати еротичний потенціал своєї дитини». Це базується на доповідях Кінсі, який працював із педофілами, що мали справу з дітьми та підлітками й записували свої враження від спілкування!
Окрім поширення вчення про сексуальність «від колиски до могили» метою сексуальної освіти було «не нав’язувати будь-кому сексуальні стандарти, а просто зробити інформацію доступною». Пропозиції почекати дорослого віку, почекати до шлюбу – зайві, бо «нав’язують стандарт поведінки». Варто надати молодим усю інформацію і дозволити приймати власні рішення…
Сучасна сексуальна освіта націлена на знищення кордонів. Ось слова співзасновника SEICUS Лестера Кіркендаля: «Релігійні табу надто обмежують, усю нашу систему віри треба переглянути». «Необхідно розширити межі людської сексуальності». «Фізичне задоволення має ту ж само ціну, що й моральна цінність».
Дійшло до того, що віце-президент SEICUS Вордел Померой заявив 1980 року: «Настав час визнати, що інцест не повинен вважатися ні збоченням, ні симптомом психічного захворювання».
«Дитячий сексуальний досвід, такий як зв’язок із родичем або старшою людиною, не обов’язково має негативний вплив на дитину», – заявив член правлення SEICUS Джон Мані в інтерв’ю журналові «Time» у квітні 1980 року.
“Хочу звернути вашу увагу: те, що ці організації пред’являють батькам і політикам, відрізняється від того, чого вони навчають молодь.
Хочу звернути вашу увагу: те, що ці організації пред’являють батькам і політикам, відрізняється від того, чого вони навчають молодь.
Назва програми «комплексна» означає всеохопна. Але інформацію про те, що папіломавірусна інфекція викликає рак ротової порожнини, дітям не повідомляють. Замість цього Федерація планування сім’ї розповідає їм про анальний секс і орально-анальний контакт. Зв’язок орального сексу з раком ротової порожнини доведений 2007 року. Чому ж це не потрапило у програму? Здогадайтеся!
Науковий факт – що для розвитку раку шийки матки потрібен вірус папіломи людини. Чому дівчата й молоді жінки сприйнятливі до нього? Бо в молодому віці шийка матки ще недостатньо розвинена, її оболонка вкрита не багатьма шарами клітин, а лише одним. Дівчатка більше ризикують від раннього сексу, ніж хлопчики, в чиїй репродуктивній системі немає такої «зони ураження». Немає ніякої «рівноправності» у фізіології!
Окситоцин – це так званий «гормон прив’язаності». Він виробляється під час інтимної поведінки, не тільки самого акту. Гадаю, не варто й згадувати, що презервативи ніяк не впливають на вироблення гормонів… Але жінка прив’язується до чоловіка під впливом окситоцину, бо в її тілі «панує» естероген, який посилює його дію, натомість у чоловічому тілі повно тестостерону, який цю дію послаблює. Знову ж таки, біологія показує, що ніякої «рівноправності» у статевих рішеннях не існує.
Чому цього немає у програмах сексуальної освіти? Так, задоволення від статевої близькості – природне, нормальне і прекрасне. Але підліткам потрібно говорити, що безвідповідальна поведінка – далеко не прекрасна, а не заохочувати їх бути безвідповідальними. По всьому світу бачимо катастрофічний рівень захворювань, що передаються статевим шляхом. Аби повернути все на свої місця, нам потрібно повністю змінити те, як ми знайомимо молодь із предметом сексуальності.
фінансово.
Щиро дякуємо!
