Ми святкуємо Народження Спасителя з радістю й миром у серці, а зі світу надходять повідомлення про напади на християн. Але наші часи є і в цьому розумінні євангельськими: зовсім недаремно одразу після свята Різдва ми відзначаємо смерть першомученика Стефана!
Про сучасний стан християнства у світі та сучасне мучеництво кореспондент «Радіо Ватикан» Дебора Донніні розмовляє з соціологом релігії Массімо Інтровіньє – керівником бюро моніторингу релігійної свободи, створеного при МЗС Італії.
– Чи не найбільш розвиненим центром досліджень релігійної статистики є інститут, створений Девідом Барретом у США. За доповідями цього інституту, упродовж поточного року за віру загинуло 105 тисяч християн. Це означає смерть людини кожні п’ять хвилин. Співвідношення справді вражаюче…
– Існують такі країни, як Нігерія, де через насильство з боку фундаменталістів Боко Харам страшно навіть іти до церкви, бо з’явитися на св.Месі означає ризикувати життям…
– Територій ризику чимало, але загалом можна згрупувати їх три: країни з сильною присутністю мусульманського фундаменталізму (Нігерія, Сомалі, Малі, Пакистан і деякі регіони Єгипту); країни, де панують тоталітарні режими комуністичного штибу (Північна Корея очолює цей список); і країни з етнічним націоналізмом, де національність асоціюється з конкретною релігією. В цих останніх країнах християн визнають зрадниками народу, як це було у разі подій у штаті Орісса (Індія). І справді, в багатьох цих краях піти до церкви або на катехезу – бо в Нігерії стався також напад на дітей, які йшли на уроки релігії – стало сама по собі небезпечним.
– Своєю чергою, в Пакистані справжньою загрозою для християн став закон про блюзнірство. Згадаймо засуджену саме за цим законом Асію Бібі, мати п’ятьох дітей. Вона все ще перебуває в ув’язненні…
– Італія була першою країною, яка стала на захист Асії Бібі. Наші зусилля поки що рятували її життя, але не забуваймо і про самосуди. Трапляється, що натовп, інколи під’юджений якимось проповідником, лінчує звинуваченого, перш ніж той буде засуджений офіційно. У Пакистані, на жаль, це часті сцени, а не тільки один випадок Асії Бібі.
– Звідки ж стільки ненависті до християн, що вони стали найбільш переслідуваною релігійною групою на світі?
– З одного боку, маємо криваві переслідування, вбитих і тортурованих, що є наслідком певних специфічних ідеологій: радикального ісламського фундаменталізму, агресивних етнонаціональних форм і, вочевидь, того, що залишилося зі старої комуністичної ідеології. Однак не можна забувати – хоча не можна цього ставити на одному рівні, що вбивства, – про явище нетолерантності як факт культури, або про дискримінацію з допомогою несправедливих постанов, із цим ми маємо справу також і на Заході. Про це згадував Святіший Отець у своєму Посланні на день миру. Невипадково кілька днів тому, під час святкової зустрічі з Римською Курією, Папа звернув увагу на загрози з боку так званої культурної диктатури, що її застосовує певна ідеологія, в цьому разі – гендер. Її представники вочевидь відчувають загрозу від самого голосу християн і Церкви, тому їхні лобі запускають і підтримують кампанії нетолерантності й дискримінації.
– Святий Стефан Першомученик загинув, просячи Бога за своїх убивць, щоби Він не зарахував їм цього гріха. Чи видно з ваших досліджень, що сучасні християни вміють прощати своїх переслідувачів?
– Очевидно, що коли йдеться про 105 тисяч убитих за рік, то не всі з них є мучениками у теологічному сенсі цього слова. Тим не менше, у цьому числі є такі, хто цілком свідомо віддає життя за Церкву, і часто вони також моляться за своїх переслідувачів, виражаючи їм прощення.
– А це так зворушливо, бо пробачення переслідувачів – це ж щось таке, що походить від Бога…
– Повинен сказати, що це є відмінною рисою християнства, бо в інших численних культурах, до- і похристиянських, говориться про закон або почесний обов’язок помсти. Християнство зробило той великий цивілізаційний внесок – який на сьогодні спихають у забуття, – що замість логіки помсти воно впровадило логіку прощення.
За матеріалами: Radio Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
