Питання-відповідь

Чи виходити заміж за мусульманина?

02 Лютого 2013, 14:51 19729

На сьогодні не новина побачити жінку цілком слов’янських рис, одягнену на мусульманський манір. Звісно, коли для котроїсь дівчини богом стає заміжжя, то можна без проблем і мусульманкою стати… Але коли така ситуація виникає у житті людини віруючої – що їй робити?

Ось свідчення молодої жінки, яка не в теорії пізнала життя зі сповідником Корану.

«Басейн і Басам… я в них закохана. Це не помилка в написанні: Басам – ім’я мого хлопця. Він мусульманин. Ми разом розважалися в басейні – плавали, пірнали… До якогось часу.

По двох роках знайомства він почав відкривати переді мною свою справжню особистість. Із веселого, сердечного до всіх хлопця змінився невпізнавано. Став забороняти мені багато речей, зокрема і плавання, яке ми раніше так любили. Ми не можемо ходити ні на які розваги; він не дозволяє мені зустрічатися з багатьма моїми знайомими, хоч узагалі їх не знає (і не хоче пізнати). Я не можу їсти свинину й робити багато чого іншого, список вельми довгий. Дійшло навіть до того, що він узагалі не шанує моєї віри (я християнка). Воскресіння Ісуса вважає дурницею, б’є ногами Біблію, плює на хрест. Ще недавно був милим хлопцем, який пішов зі мною разом на Пастирку. Сьогодні не поважає мене ані мою сім’ю. Пояснює це тим, що тепер «сприймає мене серйозно» і хоче одружитися… а по шлюбі ситуація зміниться ще більше. Пишу це для перестороги тим дівчатам, які, як і я, закохалися в мусульманина. Вони спочатку насправді інакші. Приховують своє виховання за Кораном, переконаність у вищості над жінкою. А коли вже здобудуть наше серце, то несподівано стають зовсім інакшими людьми… Сповненими ненависті, як тільки хтось зробить щось незгідне з Кораном. Тому прошу: не дайте себе обманути, як я…»

У мішаних подружжях, як знають душпастирі-практики, проблеми виникають однакові, незалежно від того, в якій країні живе така християнсько-мусульманська пара. Що саме їх формує? Яким є статус жінки (і дружини) в мусульманстві?

Іслам навчає, що «чоловік перевищує жінку» (Коран, сура 2:228); що жінка має половину тих прав, які має чоловік, – у суді (2:282) і в успадковуванні (4:11). Іслам трактує жінку як власність чоловіка. Наприклад, сура 3:14 каже: «Добре для чоловіка любити свої речі: жінок і синів, золото й срібло, і коней».

Іслам велить жінкам закривати обличчя, коли виходять із дому (24:31). Разом із цим Магомет навчає, що жінки – дефектні інтелектуально і духовно. Аль-Бухарі (2:541) переказує слова Пророка: «Не зустрів я нікого, більше позбавленого розуму й побожності, аніж жінки».

У подружжі іслам дозволяє полігамію, чоловік може мати навіть чотирьох жінок (4:3). Він може розлучитися з жінкою – достатньо усної заяви; натомість жінка не має права ініціювати розлучення. Розлучитися можна двічі (2:229). Якщо чоловік тричі вимовив формулу розлучення («Ти мені не дружина»), жінка не може до нього повернутися, доки не вийде заміж на іншого, який також розлучиться з нею (вочевидь, жінка муситиме співжити з таким чоловіком сексуально). Так велить Коран (2:230).

Іслам повчає, що чоловік повинен карати жінку, б’ючи її або відмовляючи їй у співжитті: «Якщо жінки виявляють брак послуху, карайте їх, не діліть із ними ложа і бийте їх» (4:34). Саму жінку іслам вважає за об’єкт заспокоєння сексуальних потреб чоловіка: «Ваші жінки для вас – поле для засіву, отож користуйтеся ними, коли тільки хочете і як хочете» (2:223).

Діти в шлюбі з мусульманином мають бути виховані у релігії батька-мусульманина. У разі розлучення діти завжди залишаються з батьком-мусульманином, який може заборонити матері бачитися з ними. Шаріат визначає, що у мішаних подружжях дитина має виховуватися «у кращій з двох релігій, сповідуваних батьками», причому кращою вочевидь визнається іслам. Коран стверджує, що іслам то взагалі єдина істинна релігія (3:19).

Немусульманин не може бути приятелем мусульманина (4:144).

Якщо чоловік-мусульманин помре раніше від жінки, а його майно знаходиться в ісламській країні, то буде застосований шлюбний закон: дружина мусульманина, яка не перейшла на іслам, не отримає нічого зі спадку померлого чоловіка, а та, яка перейшла, – невелику частину, бо ісламська дружина, за Кораном, не наслідує майна по чоловікові. Якщо чоловік помирає бездітним, то жінка дістає чверть його майна, а решту ділять поміж собою його батьки, брати, дядьки й дальші родичі. Якщо ж діти є, то жінка дістане одну восьму його майна, а решту успадкують діти, причому сини – удвічі більше за доньок. Це також прописано безпосередньо в Корані (4:12).

Перш ніж сказати мусульманинові «Так», потрібно дізнатися про причини, з яких він хоче одружитися з немусульманкою. Якщо жінку може надихати кохання, то нареченим цілком може керувати бажання дістати дозвіл на проживання в її країні. Навіть якщо він каже, що він «непрактикуючий мусульманин», слід пам’ятати: іслам є чимось більшим, ніж релігією. Це ціла релігійно-правова система. У разі будь-якої незгоди поміж тобою і твоїм чоловіком-мусульманином йому достатньо буде опинитися на території ісламу, аби дістати цілковиту перевагу над тобою.

Що ще варто мати на увазі, роздумуючи, чи не вийти заміж на мусульманина?

Дівчина (жінка), яка на це зважується, повинна сподобатися його батькам, дістати їхнє благословення на шлюб і знати, що як вони будуть проти, то наречений радше розпрощається з коханою, аніж піде проти волі батьків. Згідно з Кораном, непокора батькам є злочином і розцінюється, як один із найтяжчих гріхів. Також потрібно наперед погодитися з тим, що батьки можуть зайнятися «підбиранням» другої, третьої дружини для свого сина, і він погодиться з цим. Зрештою, він і сам може одружитися з іншими, до чотирьох жінок, а також мати коханок (наложниць), проти яких жінка-християнка не матиме права й слова сказати. Слід урахувати й те, що в будь-якому конфлікті зі свекрухою чоловік триматиме її сторону.

Потрібно буде прийняти іслам. Згідно з мусульманським законом, це необов’язково, – але все одно відбувається, одразу чи згодом. Якщо законний чоловік наказує прийняти його віру – яке в тебе право не послухатися? Загалом із самого початку мусульманину дозволено брати за дружину іновірку («невірну»), щоб навернути її в іслам. А дружина, за Кораном, має бути тихою покірною власністю чоловіка. Він же може розлучитися з нею будь-якої миті й навіть не пояснюючи причин.

***

«Не спрягайтеся з невірними в чуже ярмо! Яка бо спільність праведності з беззаконням? Що спільного між світлом і темрявою?» (2 Кор 6,14).

Апостольська Столиця видала інструкцію «Erga migrantes caritas Christi», у якій застерігає від укладення шлюбів зі сповідниками ісламу.

За матеріалами: Miłujcie się!, tochka.net

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щомісячний борг
Зібрано Залишилося зібрати
16410грн
10846грн
Потрібно зібрати
27256грн
Залишилося
9днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: