Стаття про вегетаріанського Ісуса викликала кілька запитань, на які неможливо відповісти двома словами. Можна, звісно, грюкнути об стіл постановами Вселенського Собору у Флоренції, що приписи щодо споживання крові більше не зобов'язують християн. Але ж ці постанови мають свій фундамент і саме його хочу показати.
Діяння Аспостолів
У Діяннях Апостолів у 15 розділі говориться про т.зв. «Єрусалимський Собор», на якому було постановлено написати наступне: «Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крові, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!…» (Ді 15:28-29). На цій підставі деякі рухи – Свідки Єгови на горизонті між ними – говорять про заборону споживання крові (кров'янки чи інших продуктів, в яких була би кров). Здається, все правильно, згідно Писання, тільки… є певні «але».
Розпочнемо з книги «Діянь». В книзі описується розповсюдження Божого Слова. І хоча книга дає почуття її строгої історичності, то, однак, це не так. Коли біблеїсти говорять про особу святого Павла, наприклад, то не говорять лише про те, що написано в Діяннях. Більш того, Діяння відходять на другий план, бо першорядним джерелом являються автентичні листи самого апостола народів. Павло теж говорить про «Єрусалимський Собор», але вже по іншому. Читаємо: «…А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити, то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії… Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних, тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке» (Гал 2:1-10). У наступних віршах Павло згадує про те, як він звернув увагу Петрові на його подвійну поведінку — той споживав їжу з язичниками не за юдейським звичаєм. А як же той лист-постанова з Діянь Апостолів? Він його не знав? Зауважте, Павло в листі нічого не говорить про якусь постанову щодо їжі: єдине, про що його просять, це пам'ятати про вбогих і все! Він «не послухався ані на хвилю і не піддався» тим, які хотіли повернутися до законів Старого Завіту. Для хронології: Павло пише лист до Галатів кілька років після описуваних подій, а Діяння були написані 30 років пізніше…
Що це значить? Лука (так назвемо автора Діянь Апостолів та Євангелія) являється істориком, але не в нашому сучасному значенні. Для спрощення справи й для кращого осягнення мети свого твору він іноді поєднує кілька подій в одне ціле або пришвидшує час, не описуючи все до кінця. Тому історичний контекст листа ми вже беремо в лапки і постараємося поглибити цю тему пізніше.
А що в листах апостола Павла?
Перейдемо тепер до самого тексту листа в Діяннях з одним оком, скерованим на листи Павла. В першому посланні до Корінтян Павло багато говорить про споживання того, що пов'язане з ідолопоклонством, але й слова не сказав про споживання крові! Дивно, що він оминає цю тему, та ще й відкрито виступає проти постанов щодо ідолопоклонної їжі, яка була заборонена єрусалимським зібранням.
У Діяннях дослівно говориться про те, що необхідно стримуватися від того, що пов'язане з ідолопоклонськими жертвами, від крові, удушеного та блуду. Тут не говориться про «споживання»! Зверніть увагу на послідновність вжитих слів:
15:20: «…стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крові»;
15:29: «…стримуватися від ідольських жертов та крові, і задушенини, та від блуду»;
21:25: «…береглися від ідольських жертов та крові й задушенини, та від блуду».
Бачимо, як перший варіант не передбачає споживання у всіх випадках (занечищення ідольське). Тому не обов'язково говорити і про споживання крові.
Додаймо ще одну трудність, про яку не знають звичайні читачі Біблії, але з нею знайомі біблеїсти — існують дві версії цього тексту: східна форма (яка й стала канонічною) та західна, представлені різними рукописами та свідоцтвами Отців Церкви. В західній формі тексту говориться так: «… стримуватися від ідольських жертв і крові, і від блуду, і те, що не бажаєте, що вам робили, не робіть його іншим» (Ді 15:20.29). В усіх трьох випадках західна форма тексту пропускає «і задушеного» та додає у двох випадках правило любові (т.зв. золоте правило). Ця форма стала, отож, коротким викладом християнської моралі, котра застерігає перед ідолопоклонством (гріх проти Бога), перед убивством («кров» в значенні «проливання крові іншої людини», тобто гріх проти ближнього), перед нечистотою (гріх проти самого себе). «Задушене» не згадується взагалі, бо, в дійсності, це являлось би непотрібним повторенням, бо задушене було заборонене саме тому, що в ньому є кров. То ж якби була заборона споживання крові, в ній вже є заборона споживання задушених тварин. Тому велика частина Отців Церкви інтерпретувала слова «стримуватись від крові» в моральному значенні пошани людського життя, непроливання крові інших.
Ще один елемент тексту — лист Єрусалимського зібрання має своїх адресатів: «…до братів, що з язичників в Антіохії, і Сирії, і Кілікії». Лист скерований до язичників і лише для певної території. Так як зібрання підтвердило навчання Павла, що закон Мойсея більше не може поневолювати віруючих в Христа, воно тим самим вказало як незобов'язуючі правила їжі Старого Завіту. Обмеження, про які говориться в листі, мають не доктринальний характер для всіх і назавжди, а лише заохочують до виваженого ставлення по відношенню до християн юдейського походження, яких було так багато на вказаних територіях. Тому в листі до Корінтян Павло може так відкрито говорити, що їжа, пожертвувана ідолам, не заборонена християнам, що — нібито — було сказано в посланні Єрусалимського Собору. Споживання крові не заборонене так само. Але, парафразуючи святого Павла: «Їжа нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого… Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса (крові), щоб не спокусити брата свого!»
Історичне тло
Повернемося до історичного тла листа. Коротко скажемо так — на даний момент біблеїсти схиляються до того, що в Єрусалимі не було порушено цього дріб'язкового питання про їжу (як це згадує Павло в листі до Галатів). Правила життя в християнській спільноті, де були і колишні язичники, і колишні юдеї, були сформульовані пізніше, мабуть, після конфлікту між Павлом та Петром в Антіохії (Гал 2:11-17). Але вони були зовсім чужі тим спільнотам, де не було християн юдейського походження. Автор Діянь приписав правила тому зібранню в Єрусалимі, який не можна сприймати так само, як постанови Вселенських Соборів в сучасному значенні.
То чи можна їсти кров'янку?
З часом Церква щораз ясніше говорила, що споживання м'яса з кров'ю не являється гріхом. Це було чітко сформуловано на Соборі у Флоренції в 1442 році (ХІ сесія, Булла приєднання Коптів — Bulla unionis Coptorum), де цитується цей уривок Діянь та стверджується, що ці приписи не зобов'язують вже християн, так як змінилися обставини їх написання. Слабкість юдео-християн залишилася в минулому, тож «для чистого все чисте» (Тит 1:15).
Тому — якраз на свята наших братів католиків східного обряду — їжте кров'янку зі спокійною душею. Смачного вам!
фінансово.
Щиро дякуємо!
