У ніч з 6 на 7 серпня у Браїлівському санктуарії Ісуса Назарянського, що на Вінниччині, тривала ХІ дієцезіальна ніч чування.
Понад півтисячі людей увечері 6 серпня зібрались у старовинному Браїлівському санктуарії. Протягом вечора та наступної ночі на них чекали конференції, Меса, молитви прославлення та Хресна Дорога.
Традиційно кожен учасник чування отримав «комплект чувальника», в який входили свічка з лампадкою для участі у Хресній Дорозі, освячена вода та сіль для освячення домівок. А на ранок 7 серпня, коли Церква літургійно згадує св.Каєтана, була освячена олія для намащення очей на честь св.Каєтена.
Як розповів CREDO організатор ночі чування о.Павло Каліновський, з року в рік відпуст у Браїлові стає все більше популярним. «Переважна кількість паломників з нашої, Кам’янець-Подільської дієцезії, але відомості про це чування розповсюджуються, люди один одному переказують і приїздять учасники з інших дієцезій».
Відправити Месу та привітати учасників чування приїхав єпископ Леон Дубравський. Під час проповіді він розповідав про культ Ісуса Назарянського, статуя якого протягом століть заходилась у Браїлівському санктуарії.
Зокрема владика розповів про випадок з власного життя. Всередині 80-тих років, ще будучи молодим священиком, єпископ Леон був знайомий з дідусем, який дав Богові обітницю, що якщо повернеться живим з війни – здійснить прощу до Ісуса Назарянського у Браїлів. Цей чоловік вижив, але залишився без ніг. Протягом багатьох років він жалівся о.Леону, що не може здійснити свою обітницю, і прийти вклонитися Ісусу Назарянському. Врешті священик відвіз дідуся у Браїлів машиною. «Він поцілував цю землю біля колишнього храму, бо тоді сам храм ще не повернули», – розповів єпископ.
У 90-тих роках санктуарій став місцем формації молоді. На ремонт храму приїжджали молоді хлопці зі всієї діїцезії.
«Тут народилось моє покликання, – згадує о.Віктор Білоус. – Під час шкільних канікул я сюди приїжджав: тут вчив катехизм, молився, працював на ремонті храму. Колись тут мене сповідав світлої пам’яті єпископ Ян Ольшанський, і він мені сказав: «Ти такий добрий хлопець, може підеш до нас, у семінарію?». Це був для мене один з сильних знаків, завдяки яким я відкрив своє покликання».
Як розповів CREDO владика Леон, ідея проводити у Браїлові ночі чування до нього прийшла, коли він молився у Летичівському санктуарії. Відтоді, вже водинадцяте на ніч чування приїжджають віряни зі всієї Кам’янець-Подільської дієцезії.
«Я помітив, що сюди приїжджають люди, які мають якісь проблеми, а також тут багато людей старшого віку, – каже єпископ Леон Дубравський. – Люди сюди приходять з таким ентузіазмом, з такою вірою, що я дивуюсь! У них можна багато чому навчитись. Вони приїжджають за сотні кілометрів, не рахуючись ні з чим. А це вже літні люди – по 70 років і більше, але вони мають сили на ніч чування, на Хресну Дорогу. Їх підтримує віра. І тут вони передають свою віру молоді. Я вважаю, що таких осередків, які допомагають підтримувати віру, має бути якнайбільше».
Довідка CREDO
Згадки про культ Ісуса Назарянського сягають приблизно XVIII століття, часу, коли був побудований храм.
Статуя Ісуса Назярянського у вівтарі зображує Христа в терновій короні з сумним обличчям та складеними руками на грудях.
Існує кілька версій щодо того як потрапила статуя Христа до Браїлова. Одна з них розповідає, що статую привезли монахи тринітари, які служили у храмі. Вона була зроблена з цитрусового дерева, обличчя Христа було смугляве, очі – чорні, на шиї висів скапулярій Святої Трійці, Ісус був одягнений в білу альбу і червоний плащ. Вірні шанували статую Ісуса, за посередництвом якої Бог робив багато чудес. На свята і урочистості Ісуса вдягали в орнат, який потім частинками роздавали паломникам.
Після придушення польського повстання 1830-1832рр. царський уряд скасував багато католицьких сакральних споруд, серед них був і монастир отців тринітарів. В 1837р. монастир з святинею передали православним монахиням. Парафія ж позбавлена костелу збиралися на цвинтарі у каплиці, збудованій в 1818р. Лише в 1850р. вірні отримали дозвіл на будівництво нового храму. Хоч влада чинила різні перешкоди в будові та, за сприянням великого композитора П.І.Чайковського, храм було закінчено 1879р.
На той час настоятелем у Браїлові був о. Шедловський. 29 червня 1911р.єпископ Л. Жерновецький освятив храм під покровом Святої Трійці.
Цей храм, як багато святинь нашої держави, закривали два рази: в 30-х і 60-х рр. В 60-х роках з церкви зробили склад соко-морсового заводу, а на другому поверсі – клуб. Але завдяки щирим молитвам, наполегливості та відвазі парафіян в 90-х р. храм віддали вірним. З 1991р. настоятелем Браїлівської парафії був призначений о. Франциск Щербатий.
Коли закривали храм, чудотворну статую вивезли. Сьогодні в санктуарії знаходиться копія, освячена єпископом Яном Ольшанським у 1999р.