Україна

Одеса: незабаром — 100-річчя католицького храму

18 Вересня 2013, 17:36 1954 Альона Рябчук
Парафія св. Апостола Петра в Одесі

Від 22 до 29 вересня католики Одеси святкуватимуть ювілей — 100 років з дня освячення храму св. Апостола Петра. Цей храм став ключовим у збереженні та розбудові римо-католицької громади міста.

В самому серці сонячної Одеси стоїть невеликий католицький храм св. Апостола Петра. Його сповнена подій сторічна історія — це тернистий шлях становлення та розвитку громади римо-католиків.

Зведення храму розпочалося 1913 року за ініціативи Олександра Вассаля, потомка заможних французьких емігрантів, що мешкали в Одесі наприкінці XVIII століття. Як свідчить історія, родина Вассалів посідала поважне місце не лише серед емігрованого дворянства, а й на своїй батьківщині. Досить близька родичка французьких Вассалів (двоюрідна сестра Олександра), Альбіна де Вассаль була дружиною Шарля Монтолона, ад’ютанта Наполеона Бонапарта, а згодом коханкою останнього. Після смерті імператора значна частка статків була заповідана подружжю Монтолонів.

Сам Олександр Вассаль народився вже в Російській імперії та був широко відомий за межами Одеси. У Криму та Херсонській губернії його знали як голову французьких переселенців півдня. Маючи великі статки, він провадив широку благодійну діяльність і разом зі своєю сестрою Софі опікувався релігійною громадою земляків. У своєму заповіті 1912 року він писав: «Как верующий католик, я не мог не обратить внимание на то, что Римско-Католическая Церковь в Одессе, по Екатерининской улице, ныне по размерам своим уже не удовлетворяет потребности многочисленных молящихся центральной части города… В виду этого я решил выделить из дворового места моего в г. Одессе, по Гаванной улице, № 3, небольшой участок мерою сто пятьдесят три квадр. сажени…  и особо сверх того двадцать тысяч рублей завещать для сооружения на этом участке часовни с помещением для жительства священника».

Побудовою храму фактично керував о. Огюст Манільє, який особисто вів переговори з міністром віросповідань у Петербурзі щодо створення незалежної парафії. Французьке консульство трималося осторонь і не підтримувало Манільє навіть у поданні клопотань. Проте вже 22 вересня 2013 року в приморському містечку єпископ Тираспольської дієцезії Кеслер освятив каплицю, яка невипадково була освячена в ім’я св. Петра. Ще здавна покровителем та заступником моряків і рибалок вважався апостол Петро.

Парафія св. Апостола Петра в Одесі

Першим настоятелем парафії, яка тоді налічувала близько 900 осіб, став о. Огюст Манільє. Покликання, що несло людям іскру віри та надії Божої, обернулося для нього важким випробуванням. Саме у 1920-х роках розпочалися релігійні утиски з боку радянської влади, гоніння на церковних служителів. Під час примусової евакуації французьких священників о. Манільє покинув Одесу. Ще важчою виявилася доля його наступників: заборони, арешти та ув’язнення. Серед них були о. П’єтро Леоні та о. Жан Ніколя, які не покинули свою паству, хоча були звинувачені в «антисоветской пропаганде» і не раз засуджені.

У 1935–1941 в Одесі вперше зачиняють Упенський кафедральний собор, 1936 року підривають храм св. Климентія, видатна споруда якого входила свого часу до архітектурної енциклопедії Г. Барановського. Від 1949 року, коли кафедральний собор був остаточно зачинений та переобладнаний на спортивну залу, храм св. Петра по вулиці Гаванній залишається єдиним діючим не лише в Одесі, а й на всьому півдні України.

Особливою для католиків стала й дата 8 січня 1958 року. Саме цього дня з Вільнюса до Одеси прибув о. Тадеуш Хоппе, аби прийняти душпастирство й оселитися в підвальному приміщенні храму, адаптованому під кімнату. Це був перший священик салезіанського згромадження в Одесі. Через значні обмеження з боку влади він не мав змоги у своєму служінні в повну силу працювати у салезіанській харизмі, опікуватися молоддю. Проте він ціле життя поклав на відбудову та примноження римо-католицької громади міста, дбаючи про духовність мирян і відновлюючи парафію. Йому вдалося повернути Церкві парафіяльний будинок знищеного храму св. Климентія та залу для катехизації і зібрань парафіян. За його ініціативи кафедральному собору передано ікону Успіння Діви Марії та Хресну Дорогу.

10 листопада 2003 року Тадеуш Хоппе відійшов до Бога, його поховали в Одесі. У річницю смерті у підвальному приміщенні храму св. Петра, де він мешкав, було відкрито музей, присвячений цьому видатному душпастирю.

На згадку про нього його послідовник, о. Андрій Бачинський, писав: «Уже за життя отця-прелата його кімната була своєрідним санктуарієм, сповненим чимось небуденним, непересічним, вона дихала специфічною атмосферою. Кожний міг прийти до о. Тадеуша, відвідати його, порозмовляти. Він завжди був удома і завжди готовий прийняти. До його кімнати входили, немов на аудієнцію до високого сановника і важливої особи, державного діяча і розсудливого дипломата, священика — і разом з тим до людини з гарним почуттям гумору, доброго сповідника й порадника, а зрештою — як до батька».

Зерна праці отця Хоппе впали на благодатну землю, бо 2011 року адміністрація міста за символічну ціну 1,20 грн. нарешті передала у власність римо-католицької громади споруду храму (рішення виконавчого комітету від 08.04.2011 р. №538-VI). А трьома роками раніше храм було внесено до списку пам’яток архітектури місцевого значення (рішення Міністерства від 20.06.2008р № 728/0/16-08).

Парафія св. Апостола Петра в Одесі

Нині збережена святиня відзначає своє 100-річчя й пишається надбанням попередників. Понад 300 парафіян, серед яких чимало молоді, мають змогу чути слово Боже рідними мовами, оскільки служіння ведеться українською, російською, польською, в’єтнамською, англійською, французькою, іспанською (а також універсально — латиною). Восени цього року здійснилася ще одна мрія салезіян: при храмі відкрито дитячо-молодіжний ораторій. Це місце, де можна віднайти віру в себе і Бога, заручитися підтримкою наставника і друга. Саме так, як колись заповідав Джованні Боско — засновник салезіанського згромадження, покровитель молоді.

Парафія св. Апостола Петра в Одесі

Парафія св. Апостола Петра в Одесі

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Одеса
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: