Інтерв’ю

Не маєш часу? Ти, певно, не так його розпланував… (ч.2)

08 Грудня 2013, 09:47 2328
шпиці

(Закінчення. Початок тут)

Отець Войцех Дудзік ОР розмовляє з Люциною Слуп.

— Керування базується на виборі. Я не можу бути повсюди, і не можу робити багатьох речей одночасно. Чим же я маю керуватися у цьому нелегкому селекціонуванні?

— Ідея керування собою в часі виходить із визначення того, що для цієї конкретної людини є найважливішим, і з добору засобів для реалізації цієї мети. У перспективі цілого людського життя це дуже добре виражає св. Ігнатій у своєму «фундаменті» до Духовних справ, пишучи: «Людина створена для того, аби Бога, Господа нашого, славила, шанувала і Йому служила, і через це спасла душу свою. Інші ж речі на лиці земному створені для людини і для того, щоб допомагати їй осягнути мету, для якої її створено». А застосовуючи це до нашого щоденного вибору — вони мають бути вписані в те, що я визнаю за основоположний вибір, яким, наприклад, є стан, у якому я живу. Якщо дружина і мама вибирає якусь діяльність зовні дому, то її вибір буде вписаний у те, що вона, власне, є дружиною і мамою силою стану. Коли щось вибирає чернець, то — думаю так — цей вибір буде вписаний у реалії його життя. З-посеред палітри різних можливостей я вибираю те, що мені найбільше допомагає в осягненні визнаного за найважливіше у моєму житті.

— А що кажуть ті, які завжди кажуть «ніколи не маю часу»?

— Треба придивитися до механізмів, які стоять за такими ствердженнями. Що таке відбувається, що ця людина живе у своєрідному хаосі? Вона не вміє вибирати те, що важливе? Не вміє планувати? А може, не вміє ділитися своїми обов’язками?

Детальну відповідь може дати застосування т.зв. «матриці керування часом», знаної також як «квадрат Ейзенхауера». Згідно з цією схемою, всі справи та події можна поділити на чотири категорії часових вимог. Критерій поділу — то справи важливі й справи термінові. Перша категорія — речі і важливі, й термінові, тобто обов’язок: все, що я безсумнівно мушу виконати і що має свій невідкладний термін. Друга категорія — речі важливі, але не термінові. Я можу деякий час їх не виконувати, і світ не завалиться. Однак якщо я не займатимуся ними певний тривалий час, то відчую болісні наслідки. У цій категорії міститься всілякого роду профілактика, всілякі інвестиції, але в широкому розумінні: розумові, здоров’я, стосовно будування стосунків і переказування відповідальності. Наприклад, у нас є дитина, і ми можемо (бо нам це здається швидшим і дієвішим) постійно все вирішувати за неї. Однак якщо у певний момент життя ми не почнемо вчити її відповідальності, то в свій дорослий час вона збере гіркі плоди такого виховання.

Третя категорія — речі неважливі і термінові, які ми робимо, бо вони часто задовольняють наші потреби буття важливим. Тут міститься час на здобування інформації, яку належить знати, а також тут містяться ті справи, за які я беруся, хоч і не хочу, бо не випадає відмовити. Четверга категорія, відповідно, — речі неважливі й нетермінові. Туди, серед іншого, входять і різноманітні погані звички.

Ми не уникнемо життя у першій чверті квадрату: завжди матимемо справи і важливі, й термінові. Однак потрібно поставити питання, яку частину часу вони займають. Чи їхня частка у нашому житті збільшується? Чи присвячуємо ми час на т.зв. другу чверть, чи вбезпечуємося від криз? Якщо найбільшу частину нашого часу займають справи важливі й термінові, то ми живемо в постійному стресі. Тоді легко перескочити до четвертої чверті, бо я ж мушу якось відреагувати на могутнє напруження, в якому перебуваю.

— Тобто, кажучи загально: більше другої чверті!

— Так, більше часу на планування, запобігання, підтримування, розвиток стосунків тощо. Інакше кажучи, «трохи загальмуй». Продумай те, що хочеш зробити, чому ти хочеш це зробити, як цього досягнеш. Як ти турбуєшся про найважливіші стосунки у своєму житті? Що робиш, аби зміцнити зв’язок із чоловіком/дружиною, дітьми? Як дбаєш про здоров’я? А якщо кажеш, що Господь Бог для тебе найважливіший, то що це означає? Як ти дбаєш про цей фундаментальний зв’язок свого життя?

— Якщо я все роблю в останню мить, то маю цього соромитися?

— Гадаю, ні, але варто попрацювати, щоби з першої чверті перенестися до другої. Я знаю, про що кажу, бо сама довгі роки чи не все підряд робила тільки в останню мить. Сьогодні з цим уже краще. Вочевидь це також має зв’язок із віком, бо з часом людина неминуче вповільнюється. Я помічаю в себе процес пересування моєї активності в інвестицію і профілактику: в передумування мого підходу до справ, у відвагу вибирати речі, якими я хочу займатися і якими займатися не хочу. Це пов’язане з умінням переказувати деякі справи іншим, молодшим, краще підготовленим. Ідеться про детронізацію мислення про себе, що все від мене залежить, навіть якщо це все стосується тільки власного дому чи власної родини.

— Так живеться набагато спокійніше…

— Очевидно, що так. Але це не означає, що треба відмовлятися від прагнень чи мрій. Інколи ці мрії треба довго плекати у сховку, немовби підтримувати жар у собі, бо — можливо — умови життя не дають нам змоги їх реалізувати. Але якщо ці мрії десь є у серці, то може настати така пора, коли вони розвинуться, стануть плодоносити.

— Ви часто посилаєтеся на Божу волю та Його Провидіння щодо нашого життя. Що може мені зашкодити побачити цей Божий план у собі? Чи можу я помилитися у розпізнаванні того, що для мене найкраще?

— Я вірю, що Бог має для кожного з нас те, що найліпше, але то ми маємо відкрити руки і прийняти Його дар. Що може мені перешкоджати побачити Його план щодо мене? Багато чого. По-перше, гріх. Нелегко слухати Бога, коли ми живемо в гріху, тобто більше слухаємо диявола. По-друге, поганий образ Бога, а це тісно пов’язане з тим, що ми не можемо Йому довіритися. Цей образ виправляється у нас, коли ми беремося до духовного життя, бо Він нас зцілює внутрішньо, а ми внаслідок цього щораз то більше внутрішньо інтегруємося. По-третє, перешкоджає покинення стосунків з іншими, відтинання себе, бо це автоматично означає, що ми замикаємося у собі й починаємо слухати тільки себе.

— А що з тими, які не управляють собою в часі, бо хворі на лінощі? Що тоді в нас найбільше хворіє: воля, уява, надія чи віра?

— Як на мене, все потроху. Аби взяти відповідальність за власне життя, а саме це, по суті, стосується керування собою, ми потребуємо і віри, й надії, і волі з уявою… Потребуємо мотивації. Коли поглянемо на своє життя у ширшій перспективі, це відкриття головних життєвих цілей може дати нам силу для того, щоби зрушити з місця.

— Знову ця мета життя» — без неї ніде не обходиться!

— Певно, що обходиться, але глибший погляд дає більше задоволення, більше радості. Однак важливо, щоб не гадати, ніби життя полягає в тому, що я постійно мушу щось робити. Треба вміти розслабитися, виключитися, посвяткувати. У нашій спільноті святкування є дуже важливим, і зізнаюся — на початку я не могла цього зрозуміти. До мене доходило, що формація є важливою, що служба… що молитва… але святкування? Тільки з часом я відкрила, яким важливим є це безкорисливе «марнування часу» з братами перед Богом, коли ми бавимося, веселимося, танцюємо. Зовсім так як у справжній сім’ї. Треба жати собі — чи то в подружжі, чи у стосунках із дітьми — «час задарма», на гру, на забаву, на кіно, чи хоч би на спокійне з’їдання вечері. Це, власне, є конкретним інвестуванням у стосунки і запобігання кризам.

— Ви говорите про «час просто так», а інколи можна мати враження, що час став розкішшю. І багатьох із нас на таку розкіш просто не вистачає.

— Це правда. Багато людей мусять важко працювати, аби утримати себе і свої сім’ї, і вільний час стає розкішшю. Однак я думаю, що роздуми над тим, на що саме я присвячує свій час, завжди корисні, бо завдяки ним можна поглянути на своє життя з інакшої перспективи. Вочевидь, зміна перспективи вже є важкою працею, а ще важчою — конкретні життєві зміни. Але вони можливі. У процесі змін на краще (під час я розумію життя, більш згідне з волею Божою) нас підтримує сам Бог. Він про нас турбується, і не тільки про справи духовні, а й про щоденні також. Я бачу це на щодень у своєму житті та в житті братів із моєї спільноти. Помічання цього  може не бути легким, бо чимало з нас мають клопоти з тим, щоби помітити Бога Отця, якому можна довіритися і який про мене потурбується.

 

" У процесі змін на краще (під час я розумію життя, більш згідне з волею Божою) нас підтримує сам Бог.

— Цікаво виглядає ця залежність моєї віри у Бога Отця і планування мого часу…

— Обидві ці сфери єднає відповідальність за своє життя. З цим пов’язана дуже цікава думка, колись висловлена Примасом Вишинським: «Кажуть, що час це гроші, а я вам кажу, що час це любов». У цій перспективі час є подарованим мені даром, у якому я можу навчитися любити.

— Якщо я віддаю свій час, щоб любити, то я завжди його матиму?

— Це не така лобова і автоматична залежність. Однак якщо я постараюся поставити собі питання про місце Бога у своєму житті та Його план щодо мене, то можу бути певна: Бог допоможе мені опанувати мій час.

— А чому так сильно болить і гірко, коли час марнується?

— Саме тому, що десь глибоко в собі ми маємо усвідомлення, що час є даром, що він минає безповоротно. Тому нам боляче, що наше життя минає, а ми — можливо — його марнуємо. Є люди, які мають невротичну тенденцію постійно щось робити і постійно себе обвинувачувати за кожен невиконаний пунктик плану. Хтось такий дозволить собі, наприклад, 20 хвилин подрімати по обіді, й одразу каже, що марнує час, — тоді як ідеться більше про милосердя та реалізм щодо самого себе.

 

За матеріалами: deon.pl

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity