В інтерв’ю для каталонського щоденного видання «La Vanguardia» та іспанського телеканалу Cuarto Папа Франциск заявив, що минулорічна відмова Бенедикта XVI від керування Церквою не суперечить традиції і створила інститут «можливих пап-пенсіонерів».
«Я зроблю те ж саме, що й він: попрошу Господа, щоб дав мені світло у відповідний момент і сказав, що маю робити. І я певен, Він мені це скаже!» — додав Святіший Отець.
Він засудив релігійний фундаменталізм, чия «ментальна структура» — «насильство в ім’я Бога», а це «саме в собі суперечне». Фундаменталізм шукає, куди вдарити, щонайменше ідеологічно. Папа визнав, що фундаменталістичні групи існують також і серед християн. Навівши приклад Тридцятирічної війни (1618–1648), він, однак, запевнив, що таке насильство між протестантами й католиками, до якого тоді дійшло, сьогодні вже було би немислиме.
Папа вказав на юдейські корені християнства, без визнання яких неможливо бути істинним християнином. «Я щодня читаю Літургію годин із псалмами Давида. Протягом тижня прочитується 150 псалмів. Моя молитва — юдейська. Потім я служу Євхаристію, яка є християнською», — сказав Папа. Він засудив антисемітизм, наявний «радше у правих, ніж у лівих політичних колах». «Сьогодні все ще є люди, які заперечують Голокост. Це безумство! Не знаю, як таке може бути», — сказав Святіший Отець. Він додав, що юдейсько-християнський діалог це «виклик, гаряча картоплина, але цей діалог можна провадити по-братерському».
Папа висловив думку, що відкриття ватиканських архівів часів ІІ Світової війни проллє більше світла на постать папи Пія ХІІ (бо відомо, що в певних колах його і досі критикують за позицію стосовно євреїв у роки війни. — Прим. пер.) Франциск нагадав, що перш ніж на цього папу почали нападати, у ньому бачили «великого захисника євреїв», бо він звелів відкрити для них монастирі в Римі та інших італійських містах, як і свою резиденцію в Кастель Гандольфо. «Я не хочу сказати, що Пій ХІІ не припускався помилок, я їх також чимало скоїв, але на його роль потрібно дивитися в контексті його часу», — сказав Папа Франциск.
Він переконаний, що «переслідування християн нині сильніші, ніж у перших століттях Церкви». «Сьогодні є більше християнських мучеників, ніж у ту епоху. Це не вигадки, я маю цифри», — запевнив Папа.
Стосовно питання сепаратизму в Європі Франциск застеріг, що його неспокій викликають великі розділення. Перелічивши Шотландію, італійську Паданію й іспанську Каталонію, він зазначив що варто би розглянути кожний випадок окремо, оскільки напевно одні ситуації обґрунтовані, а інші ні. На його думку, з великою обережністю слід підходити до відмежування територій, які раніше не було примушено до єдності. Тут Папа навів приклад розпаду колишньої Югославії, де жили «народи дуже різних культур», яких неможливо поєднати «навіть клеєм».
Його надії пов’язані з поколінням молодих політиків, зарівно у центральних течіях, як і «правих» та «лівих». «Вони говорять про одній й ті самі проблеми, але на нову музику, й мені це подобається, дає надію, що політика це одна з найвищих форм любові, милосердя», — підкреслив Франциск.
Папа вказав на значення політики у змінюванні світу й підримуванні спільного блага. Він назвав егоїзмом позицію, коли хтось не долучається до політики, хоч і міг би це зробити, а корупцією він назвав ситуацію, коли хтось використовує політику «у власних інтересах».
Він також висловив переконання, що «ми живемо у всесвітній економічній системі, яка не є доброю». «В центрі кожної економічної системи має бути людина, чоловік і жінка, і все інше цій людині має служити. Але ми у центрі поставили гроші, божка грошей. Ми скоїли гріх ідолопоклонства, обоження грошей», — пояснив Папа.
Він із жалем ствердив, що ця система «виключає» молодих людей, бо обмежує дітонародження, і старих людей, бо вони вже «нічого не виробляють». Через це держави втрачають майбутнє, бо молоді люди дають їм силу розвитку, а старші становлять їхню мудрість.
«Мене дуже непокоїть рівень безробіття серед молоді, що по деяких країнах перевищує 50%. Хтось мені сказав, що 75 млн. молодих європейців до 25 року життя то безробітні. Це варварство! Ми виключаємо ціле покоління, аби утримати економічну систему, яка вже не тримається, систему, яка мусить провадити війну, аби втриматися, як це завжди робили великі імперії», — сказав Святіший Отець. Ну а якщо неможливо розв’язати Третю світову, то затіваються локальні війни. Виробляють і продають зброю, «аби підлікувати баланс ідолопоклонницьких економік», — вказав Понтифік.
Він підкреслив, що правильно сприйнята глобалізація збагачує, «вона як багатогранник», у якому «всі з’єднані, однак кожен зберігає свою осібність, своє багатство, свою автентичність». Натомість погано сприйнята глобалізація «анулює всі відмінності».
Папа також виступив на захист бідності та смирення як основоположних цінностей Церкви, що перебувають у центрі Євангелія, але «у сенсі теологічному, не соціологічному». «Неможливо зрозуміти Євангелія без бідності, яка, однак, є чимось іншим, ніж зубожіння», — пояснив Святіший Отець. Єпископи ж, додав він, мають бути слугами, а не князями.
При цьому Франциск відкинув приписувану йому роль «папи — парафіяльного настоятеля». «Це було би незрілим. Коли приїздить глава держави, я мушу прийняти його гідно і за протоколом, на який він заслуговує. То правда, що в мене проблеми з протоколом, але я мушу його дотримуватися», — зазначив Папа. По суті, функція парафіяльного настоятеля найкраще відповідає його покликанню, оскільки прагнення служити людям плине з його нутра, але він також почувається папою.
Саме тому він не сприймає бар’єрів, які відгороджують його від людей, що приходять на зустрічі з ним. Святіший Отець додав, що хоч він і наражається на небезпеку, та й надалі наближатиметься до людей. Він усвідомлює, що з ним може статися, але «все в руках Божих». Папа нагадав, що на минулорічну подорож до Бразилії йому підготували броньований папамобіль. «Але я не можу вітатися з людьми і говорити їм, що я їх люблю, ізсередини консервної бляшанки», — сказав Франциск, пояснюючи, що це як ніби він би відгороджувався від людей муром.
Святіший Отець підкреслив, що єдине завдання, яке він собі поставив на час свого понтифікату, це виконання того, про що дискутували кардинали під час генеральних конгрегацій перед конклавом 2013 року у справі реформи Римської курії. Тоді було ухвалено важливе рішення, що «папа повинен могти спиратися на зовнішню раду, на групу радників, які не мешкають у Ватикані», й саме тому постала «Рада вісьмох».
«Я не фанатик, у мене немає власного проекту», — зазначив Папа. На запитання, чи він почувається революціонером, Франциск відповів, що для нього «велика революція це піти до коренів». «На мою думку, аби здійснити справжні зміни, треба розпочати від автентичності», — ствердив Святіший Отець.
Він зізнався, що хоч і не думав про те, як надовго хотів би залишитись у пам’яті, то був би задоволений, якби про нього казали: «То був добрий чоловік, зробив що міг, був не такий уже поганий».
За даними інтернет-сторінки formula.tv, запис цього інтерв’ю здійснено під час нещодавнього перебування Папи Франциска у Святій Землі (24-26 травня 2014 р.). Розмову провів Енріке Симерман.
За матеріалами: deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
