Що важливіше — Бог чи зцілення?

Роздуми над Словом Божим на четвер І звичайного тижня, рік І

«І приходить до Нього прокажений, благає Його і, упавши на коліна, каже Йому: Якщо хочеш, Ти можеш очистити мене! Змилосердившись, Він простягнув руку, доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, — стань чистим!»

Прокажений прийшов до Ісуса з проханням і запитанням, чи хоче Він його очистити — іншими словами, чи «спроможний» Ісус це зробити. Саме так перекладається слово «хочеш», яке пролунало з його вуст. На що Ісус відповів: «Хочу», і тут це слово має інше значення: люблю, маю бажання очистити тебе.

Ми приходимо до Бога, коли нам щось болить. А як дістаємо зцілення від недуги, то йдемо геть і продовжуємо жити, як жили до хвороби. Ісуса залишаємо поза своїм життям. Поза містом, як вказано в тексті.

Прокажений отримав зцілення, любов Божу, милосердя від Нього. А також гнівну настанову, дослівний переклад якої з грецької буде таким: «І, рикнувши на нього зразу ж, Він прогнав його і каже йому…»

Бог не може стерпіти твого гріха і твоїх намірів продовжувати жити в цьому гріху. Тому Він такий суворий, має гнів до твого гріха. Наказує піти до священика і принести жертву. Чи ти готовий дати себе в жертву Богу, покаятися, прийти до сповіді, відкупити свої гріхи, врешті-решт почати нове життя з Богом?

Пам’ять у нас нетривка, ми схильні забувати добро, вчинене нам, любов, якою нас обдарували, добру послугу, якою нам послужили.

Саме цей прокажений і є цьому явний приклад. Відразу, вийшовши від Ісуса, знехтував Його суворими настановами: «А той, вийшовши, почав багато розповідати й розголошувати про ту справу, тож більше не міг Він відкрито ввійти в місто, але перебував поза містом». 

Зцілений прокажений почав ширити плітки про те, що з ним трапилося. Власне, Ісус там був поза цією розповіддю. Вся увага була зосереджена на прокаженому.

То чому на ньому було це прокляття — проказа? Він був такий залежний від уваги інших, так прагнув бути в центрі подій, що його уваги ніщо не могло оминути, всі плітки ширились через нього. А проказа поставила його в інше становище: повна байдужість до його особи, всі уникали його — самотність, одним словом, і тиша.

Врешті проказа зникла, завдяки любові Ісуса, але жага першості, амбіційності, пліткарство нікуди не поділися. Тобто пороки, які мав, він залишив при собі. 

То що для тебе важливіше: зцілення від недуги чи любов і присутність Божа в твоєму житті? Може, завдяки нещастю, яке тебе спіткало, хворобі, немочі ти можеш прийти до Бога, забувши про свою гординю, амбіції тощо, в покорі припасти до Нього. І де гарантія того, що після одужання ти все ще будеш із Богом? Що Бог буде в тебе на першому місці? Що ти не повернешся до свого колишнього життя, яке було в тебе, не впадеш у колишні гріхи?..

Ісус понад усе бажає ввійти в те місто (в твоє серце), явити свою любов!