Суспільство

Пластикові квіти на могилах — отрута і неповага

28 Березня 2015, 10:51 4334
екологія пластик

Останніми роками душпастирі й активні віряни стараються нагадувати вірним, що прикрашати могили близьких штучними квітами з пластику — це і несмак, і небезпека для екології, не кажучи вже про етичний вимір. Мертві квіти — «мертве вшанування». Рік тому про це писав Іван Федорич у своєму блозі «Пластикова печаль».

Цьогоріч спеціальні банери із закликами не нести на могили пластикові вінки та квіти встановлюють на входах до кладовищ з ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології. До Великодня 2015 р. зробили і планують встановити 1500 таких щитів.

Уже декілька сотень банерів встановлені. Гасла на них повідомляють про шкоду від пластикових виробів та про альтернативу — живі квіти.

— Цією темою ми активно почали займатися два роки тому, і це довгострокова акція. Були звернення нашого Бюро, звернення єпархіальних владик, — розповів керівник Бюро УГКЦ з питань екології, доктор богословських наук Володимир Шеремета. — Пластикові вінки та квіти не несуть жодної богословської символіки, а також це традиція, що поширилася у радянські часи, і в Європі подібного немає. Ці вироби починають шкодити екології вже з етапу виготовлення сировини для них, адже для цього використовують нафтопродукти. Левова частка пластикових квітів не потрапляє на сміттєві полігони. Натомість їх палять, від чого виділяються численні токсичні речовини, зокрема діоксини. Зрештою, на кладовищі та «кричуща» пластикова квітка аж ніяк не відповідає атмосфері…

У Бюро з питань екології добре знають про розмови, що, мовляв, екологічна ініціатива «позбавляє шматка хліба підприємців».

— Насправді не йдеться про те, щоби зруйнувати бізнес. Ми, як Церква, не можемо мовчати на зло, якщо його усвідомлюємо, хоч би якою гіркою була правда, — продовжує В. Шеремета. — Бізнес може переорієнтуватися на живі квіти. Адже є численні невибагливі до умов і красиві рослини на кшталт бальзаміну Уоллера та барвінку.

На місцях екологічну ініціативу Бюро втілюють також не перший рік.

— Для Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ ми отримуємо цього року 150 банерів, а торік було п’ять. На міських кладовищах, що у Тернополі й Підгородньому, такі уже стоять, — розповідає референт Бюро у цій архиєпархії о. Василь Шафран. — Деканати й парафії отримують ці банери за певні невеликі пожертви, адже Бюро їх робило за свій кошт. Торік кожен банер обійшовся у приблизно 60 грн., цього року — більше. Окрім того, розповсюджуємо листівки про шкоду підпалів сміття: ось я щойно повернувся зі Збаража, де поширювали ці летючки у церквах.

Особливого розголосу екологічна ініціатива Церкви набуває у Пасхальний період, бо саме тоді люди традиційно закуповують багато пластикових вінків і квітів. Але відповідну роботу небайдужі парафіяльні священики проводять цілорічно.

— У нас на парафії в селі Острів (біля Тернополя) місцеві люди вже знають про все: не купують пластикових квітів, хіба 1-2 вінки на похорон. Більше купують ті, хто іде на похорони чи могили з Тернополя або інших міст, і не обізнаний у темі. Зрозуміло, що коли вже приходять із пластиковим вінком, ми не можемо заборонити. Але вірним треба розуміти: за кордоном усі ці вироби спалюють у котельнях із відповідними фільтрами, що вловлюють шкідливі речовини. У нас такого немає, і викиди йдуть у довкілля», — продовжує о. В. Шафран.

Якби в Україні відповідні проблеми вирішували, як у багатьох розвинутих державах, то Церква не робила б такого наголосу, пояснює о. Василь. Наразі ж становище таке, що акція, за його словами, триватиме і в наступні роки. Пан Шеремета також підтверджує, що аби забезпечити всі цвинтарі інформаційними банерами та донести інформацію до всіх вірних, потрібно виконати ще дуже багато роботи.

— Думаю, що будуть обговорення на деканальних з’їздах. Я особисто на парафії також не раз говорив про пластикові квіти й вінки, то приблизно 50% людей на похорони уже несуть живі квіти. Пояснювати людям потрібно постійно, а потім — періодично нагадувати», — каже о. Олег Харишин, прес-секретар Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

— Насамперед потрібно розуміти: найбільше, чого душі наших померлих рідних, близьких, друзів потребують від нас, — це молитва, — підсумовує В. Шеремета.

пластик банер

За матеріалами: РІСУ

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity z-lib books