До Биківні, поруч Києва, 9 квітня прибудуть Президенти обох країн, аби віддати шану майже 22 тисячам польських військовополонених, яких 75 років тому знищив сталінський комуністичний режим.
Цими днями Європа відзначає 75-ті роковини Катинського злочину.
Київ та Биківня стануть центром, де відбудуться жалобні урочистості за участю Президента України Петра Порошенка та Президента Польщі Броніслава Коморовського, який відмовився відвідувати Росію як країну-агресора. Катинь – місцевість у Росії, де вперше було виявлено масові поховання та яка дала ім’я цьому злочину.
Пам’ятні заходи розпочнуться 9 квітня о 12:00 на території заповідника «Биківнянські могили». Як відомо, у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВД, де масово відбувалися поховання розстріляних та закатованих.
Після розв’язання СРСР разом з Третім Райхом Другої світової війни у вересні 1939 року, у радянському полоні опинилося кільканадцять тисяч польських офіцерів та кілька сотень тисяч солдат – поляків, українців, євреїв, білорусів, литовців, вірмен, які були громадянами Польщі. Весною 1940 року СРСР розпочав операцію з ліквідації польських офіцерів у таборах та в’язницях на території Росії, України та Білорусі.
«Катинський злочин – це найдосконаліше вивчений злочин сталінізму. Ми маємо точні цифри про кількість вбитих польських офіцерів, місця поховань, – пояснює радник Голови Українського інституту національної пам’яті історик Олександр Зінченко. – СРСР брехав світові до 1990 року про те, що начебто військовополонених розстріляли нацисти. Цей військовий злочин СРСР, розстріл 21 852 польських військовополонених є ще одним аргументом для засудження радянського режиму як злочинного».
Історична довідка:
Катинський злочин – воєнний злочин, масові страти польських громадян, здійснені органами НКВД СРСР за наказом керівництва СРСР і ВКП(б) навесні 1940 року.
У вересні 1939 року після розв’язання Третім Райхом разом із СРСР Другої світової війни у радянському полоні опинилося кільканадцять тисяч польських офіцерів та кілька сотень тисяч солдат – поляків, українців, євреїв, білорусів, литовців, вірмен, які були громадянами Польщі.
Бранців Старобільського табору (3820) працівники НКВД розстрілювали у приміщенні Управління НКВД в центрі Харкова та ховали в лісі, на таємному цвинтарі у передмісті П’ятихатки. Тих, хто перебував у Осташковському таборі (6311) – в УНКВД Калініна (тепер – Твер) і були поховані в околицях села Мідне. В’язнів Козельського табору (4421) розстріляли під Смоленськом у Катині. Близька 7300 в’язнів тюрем Західної України та Білорусі розстріляли у різних містах СРСР. Частину з них на території України – у Києві, Харкові та – імовірно – у Херсоні. Під час «Катинського розстрілу» вбили 21 852 бранця.
16 квітня 2012 року Європейський суд з прав людини у Страсбурзі визнав Катинь військовим злочином, що був здійснений СРСР під час Другої світової війни.
Катинський злочин є одним із найдосконаліше вивчених і задокументованих злочинів комуністичного режиму. Попри це Катинь до сьогодні є одним із найбільш «популярних» об’єктів для сучасних ревізіоністів у РФ, які намагаються спростувати причетність СРСР до цього вбивства.
фінансово.
Щиро дякуємо!
