Вікторія Рудич

Вікторія Рудич

Коли ми на знайомий вислів «Слава нації» із завзяттям відповідаємо «Смерть ворогам», — тоді, як на мене, щось не гаразд із нашим християнством. Бо — можливо, до кінця й не усвідомлено, — ми бажаємо смерті людям, чиїх історій часто не знаємо. Натомість Ісус просить робити нас щось інше: прощати й молитися за них. Думаю, зараз як ніколи українці потребують навчитися прощати, а тому для роздумів на цю тему пропоную добірку фільмів про різного роду пробачення.

1. «Жовтневе дитя» («October Baby»)
США, 2011 рік

October Baby

19-річна Ханна, головна героїня стрічки, хворіє на астму, а віднедавна ще й страждає від нав’язливих депресивних думок. Під час чергового обстеження лікар наполягає, щоб батьки нарешті сказали дівчині правду про її народження. Виявляється, Ханну вдочерили після того, як її біологічна мати намагалася зробити аборт. Ця новина викликає у дівчини ще більше запитань; відтак вона відправляється у подорож, аби знайти на них відповіді.

Фільм в Америці не мав великого попиту, а деякі видання навіть звинуватили його в «пропаганді життя», що саме по собі дуже дивно. На українські екрани ця стрічка теж чомусь не потрапила, а ще рік тому її неможливо було знайти в перекладі. Причини, звісно, можуть бути різні, але цей фільм справді вартий уваги. Можливо, він зачіпає дуже болючі проблеми суспільства, але якщо їх ігнорувати, боліти не перестане…

2. «Залізничник» («The Railway man»)
Австралія, Великобританія, 2014 рік

The Railway man

У роки Другої світової війни англійський офіцер Ерік Ломакс потрапляє в полон у Сінгапурі. Він та його друзі мусять будувати відому залізницю. Аби дізнатися бодай якісь новини з «цивілізованого світу», вони конструюють радіо. Коли вороги це викривають, настає час серйозної розплати, Ерік зазнає найтяжчих катувань. Після багатьох років уже мирного життя Ломакс так і не може оговтатись від психологічної травми. Самогубство найкращого друга, який теж був із ним у Японії, та страждання дружини спонукають головного героя нарешті подивитися в очі страхові й зустрітися зі своїм кривдником, який досі живий та на свободі.

Доктор Філіп Тоул, історик із Кембріджського університету, фахівець у питаннях японських концтаборів та катувань, високо відзначив правдоподібність цього фільму. До речі, сюжет стрічки — реальні події з життя Еріка Ломакса, якому на момент зйомок виповнився вже 91 рік. 

3. «Ганді» («Gandhi»)
Великобританія, Індія, 1982 рік

Gandhi

Фільм розповідає про життя Махатми Ганді — звичайного адвоката з великим серцем, якому вдалося змінити історію своєї країни та запалити мільйони інших людей. На початку ХХ століття Індія ще була колонією Великої Британії, а відтак повністю залежала від неї. Ганді, за допомогою ненасильницького опору та прикладом власної глибокої національної гідності, перемінює свідомість своїх побратимів, які теж починають бажати бути вільними. На початку фільму читаємо ось таку передмову авторів: «Жодне людське життя неможливо описати однією повістю, а особливо, якщо йдеться про Ганді, чий життєвий шлях був так тісно переплетений із боротьбою його народу за свою свободу. Неможливо вичерпно розповісти про кожну подію, усі вчинки та жертви великих чоловіків та жінок, яким завдячує Індія. Усе, що ми змогли зробити, — це бути вірними духу в описі його шляху й віднайти в кожному глядачеві шлях до серця людини…»

4. «Листи до отця Якоба» («Postia pappi Jaakobille»)
Фінляндія, 2009 рік

Postia pappi Jaakobille

Для поціновувачів скандинавського меланхолійного кіно пропоную переглянути стрічку про Лейлу Стен, яку засуджено до довічного ув’язнення за вмисне вбивство. Але минає 12 років — і вона отримує помилування та опиняється на свободі. У жінки немає ні сім’ї, ні друзів, отож доводиться погодитися на пропозицію роботи: доглядати за сліпим священиком у глухому селі. Головний обов’язок Лейли — це читати листи від вірян. Вражена простотою прохань людей, одного разу вона наважується розповісти й свою історію…

5. «Куди йдеш» («Quo vadis»)
Польща, 2001 рік

Quo vadis

Це екранізація однойменного роману відомого польського письменника Генрика Сенкевича. На тлі історії Риму за часів правління Нерона, який був одним із найжорстокіших гонителів ранніх християн, розгортається історія кохання Марка Вініція та Лігії. Але це не лише історія кохання, а й історія переміни знатного римлянина, який завдяки сміливому прикладу християн сам бажає доєднатися до їхнього грона. Любов Христа чинить звичайних людей святими мучениками, які здатні проповідувати іншим любов, мужність та прощення власним прикладом.

6. «Там мешкають дракони» («There Be Dragons»)
США, Аргентина, Іспанія, 2011 рік

There Be Dragons

Іспанський журналіст Роберт пише книжку про св. Хосемарію Ескріва, який свого часу був товаришем його батька, але протилежність світоглядів розвела їхні життєві дороги. У вирі жорстокої громадянської війни в Іспанії зустрічаємо історії різних молодих людей, які перебувають у пошуках сенсу життя та власного місця у цій веремії. Сама назва фільму походить із латинського терміну «hic sunt dracones», який у середньовічній картографії означав місце, небезпечне для життя або ж невідоме, яке потребує дослідження. Власне, таким «місцем» і є людське серце. Цікаво, що після виходу фільму противники руху «Opus Dei», засновником якого є св. Хосемарія Ескріва, звинуватили стрічку в пропаганді ідей іспанського святого та реакції-відповіді на фільм «Код да Вінчі», де згаданий священик був зображений не в зовсім хорошому світлі. На що режисер Ролан Жоффе сказав, що для звичайної відповіді це задорого. 

CREDO №129/2014 

Липень 2014 року

CREDO_1


Інші матеріали цього числа:

Брат за брата

Єпископ із Криму: «Не засуджуйте нас!»

Бути поруч — основне завдання капелана

А ми пройдемо через Київ маршем

Чому я поїхала з Криму

Сила заступництва святих

Тисяча пісень на прославу Бога

Найголовнішого очима не побачиш

Неуніверсальні ліки

Какая разніца?