Свідчення

Ми використали одне одного задля заспокоєння власних потреб

21 Серпня 2015, 12:10 8451
дівчина

Я почувалася жахливо. У мене було відчуття того, що через секс я ставлюся до свого хлопця як до предмету. Він чинив так само стосовно мене, і через це мені було ще гірше. Все змінилося незадовго до Великодня.

Хоч зараз я не маю хлопця, та за плечима у мене — два роки справді важких стосунків і важких виборів. Хочу розповісти, як секс вплинув на мої відносини з коханою людиною і наскільки важлива узгодженість цінностей, що їх сповідують двоє людей у парі. Я подумала: опишу свій особистий досвід. Можливо, це стане для когось підтримкою.

Я завжди була самовпевнена. Однак із перспективи часу я бачу, як сильно у моєму духовному житті бракувало порядку. Хочу додати, що походжу з віруючої родини, але ще донедавна інтерпретувала вчення Церкви так, щоби виправдати ті чи ті свої рішення та вчинки.

Зазвичай я вела з собою внутрішні суперечки на кшталт: «Бог каже: “Живи у чистоті!” Але якщо люди кохають одне одного, то любов усе виправдовує. Як можна сповідатися з любові? Чому я не можу віддатися комусь повністю, якщо я того когось щиро кохаю?»

І ось саме така — невпорядкована, ‑‑ після першого курсу я познайомилася зі своїм хлопцем. То були перші стосунки, які я справді вважала серйозними.

Наше статеве співжиття почалося через чотири місяці після знайомства. Так мало статись, адже ми свідомо цього прагнули. Секс був для нас черговим щаблем на драбині взаємин. Я була переконана: це найбільший доказ любові, який перетворить нас на абсолютно зрілих людей.

Крім того — перед тим, як усе сталося, — ми фактично мешкали разом: то він затримувався у мене, то я у нього. Отже, обставини складалися цілком сприятливі. Кожна наша зустріч закінчувалась у ліжку. Таке зближення призвело до того, що ми наче «приклеїлись» одне до одного. Ми прагнули бути лише удвох, і найкраще, щоб ніхто нічого від нас не хотів.

Здавалося б — ідилія! Але мій хлопець був дуже ревнивим, і я закрилась на інших людей, особливо занедбувала контакти з близькими. Я була переконана: він — той єдиний, і я кохаю його найбільше у світі.

Саме у цей період я найбільше віддалилася від Бога. Всі ці роки Він був присутній у моєму житті, але завжди на другому плані. Потім я перестала молитися взагалі, з часом перестала ходити до церкви: «пуста» участь у Святій Месі була для мене беззмістовною, адже до Причастя я не приступала.

Кожна сповідь означала стрес і справжні тортури. Я робила це здебільшого для батьків: бо свята, «бо треба». Не мушу казати, що уникала сповіді, як тільки могла. Думала так: якщо вже маю обирати, то обираю бути з моїм хлопцем. Я вважала, що Бог, мабуть, уже давно відвернувся від мене.

Я не просила Його про пробачення, не просила вказати мені дорогу. Мені навіть на думку не спало, що то я цілком свідомо відвернулася від Нього і відкинула Його — я Його, а не Він мене! Тепер я вірю, що Він так усім покерував, щоб я сама могла переконатися, як сильно помиляюся.

Уявне щастя тривало трохи більше року. Закоханість почала повільно минати. Я стала помічати у себе і у свого хлопця певну поведінку і риси, яких раніше не бачила. Насамперед це стосувалося справ, пов’язаних із ліжком.

По-перше, ми стали страшенними егоїстами. Я впіймала себе на тому, що просто використовую його для заспокоєння власних сексуальних потреб. Тіло звикло, що я «підживлюю» його такими відчуттями, і досить швидко стало неймовірно збудливим.

Я почувалася жахливо: відчувала, що ставлюся до свого хлопця як до знаряддя для отримання задоволення. Він чинив подібно, і через це я почувалася ще гірше.

По-друге, після певного часу секс узагалі перестав бути приємним. Я була зла на себе і на свого хлопця за те, що змушена це з ним робити. Однак відкидала усі ці сумніви. Я вирішила, що це треба просто перетерпіти.

Усе це виявилося незадовго до Великодня. Ті свята означали для мене чергову беззмістовну сповідь. Саме з таким переконанням я стала навколішки у сповідальниці. Я була щиро здивована, коли священик, після того, як вислухав усі гріхи, зацікавився моїм «випадком». Я очікувала загальних повчань, а не індивідуального підходу!

То була перша людина, яка назвала речі (у цьому разі гріх) своїми іменами. Він пояснив мені, як сильно життя у такому гріху позбавлене сенсу і як воно далеке від Бога. Порадив також припинити ці стосунки. Тоді, біля сповідальниці, я плакала і сварилася зі священиком. Його слова зачепили за живе, не залишили байдужою.

Від того моменту я постійно думала про те, що йду не у тому напрямку, що треба змінити своє життя. З часом я усвідомила: насправді егоїстичний секс зіпсував наші взаємини. Я перетворилась на невразливу, розпущену і замкнену особу.

Я почала багато читати про дошлюбну чистоту. Ми навіть пішли на конференцію отця Шустака (о. Адам Шустак ОР, знаний у Польщі душпастир і реколекціоніст. — Ред.) саме на тему ролі сексу в стосунках. До мене дійшло, що насправді то я сумую за Богом. Хтось може подумати, що це звучить дещо притягнуто, але так і було.

Я знову прагнула присутності Ісуса у моєму житті, дуже хотіла прийняти Причастя, піти до сповіді з потреби серця, не з примусу. Всі ці речі відкрили мені очі на мою проблему: я знайшла її джерело і вирішила з нею боротися.

Було не легко, бо мій хлопець не мав наміру відмовлятися від сексу. Він запропонував його обмежити, та я не погоджувалась на компроміси. Він дав мені чітко зрозуміти, що я собі можу бути віруючою, але його у «церковні» справи та у відносини з Богом вплутувати не треба. Я знала, що так жити не зможу: цей гріх нищив мене зсередини і забирав радість життя.

Ми розійшлися…

З погляду емоцій і мого «світу», побудованого на почуттях до цього хлопця, то була справжня драма. Раптом зникла людина, яка була поруч два роки і заповнювала собою увесь мій час. А тут утворилася прогалина! Через секс ми також міцно прив’язуємося до людини, не завжди у здоровий спосіб.

Тільки тоді я зауважила, наскільки я занедбала себе — свій інтелектуальний і духовний розвиток — на користь свого хлопця. З’явилася «дірка» у серці, цілковита порожнеча: хлопець собі пішов, і від мене наче нічого не залишилося.

З погляду віри і моєї духовності розірвати стосунки було правильним рішенням. Я відразу пішла до сповіді і, сповнена віри у милосердя Господа Ісуса, прийняла Причастя. Відтоді я свідомо молюсь і саме у молитві знаходжу внутрішній спокій. Це важко, але я знаю: Бог більший від моїх земних почуттів і туги!

Колись мені здавалося, що невіруючий чоловік чи хлопець — то не проблема. Тепер я переконалась, як важливо сповідувати спільні цінності. Особа, з якою я хотіла б пов’язати своє життя назавжди, повинна — так, як я — прагнути будувати відносини, закорінені у вірі в Бога.

Надзвичайно важливо підтримувати одне одного у дотриманні чистоти, пильнуватися навзаєм і дбати про добро іншої людини. Секс до шлюбу кривдить, адже підсичує наші егоїстичні прагнення. Це не акт любові — він не збагачує внутрішньо.

Секс до одруження краде вразливість до краси іншої людини і призводить до предметного сприйняття одне одного. Співжиття може стати актом справжньої безумовної любові лише після шлюбу. Роблячи це раніше, ми крали моменти, зарезервовані виключно для подружжя.

Я жила у постійному напруженні та стресі: боялася, що хтось нас схопить на гарячому, що я завагітнію… Не уявляла, що скажуть батьки. То був украдений час, я знала, що ми ще не маємо на це права.

Секс повинен по‑справжньому зближувати і зміцнювати взаємини, але для цього він має бути наслідком стосунків, побудованих на істинній, ніжній, неегоїстичній любові, зразком якої є Ісус Христос.

Я знаю, що боротьбу за справжню любов — любов, яка «не надимається, не поводиться безсоромно» і «все терпить» — треба розділити на трьох. Давайте дозволимо Богові втрутитись у наші стосунки!

Пауліна, 22 роки

За матеріалами: Deon.pl
Переклад: Віта Якубовська, СREDO

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity