Погляд

Чому в «Абатстві Даунтон» немає Бога?

24 Листопада 2015, 17:18 2073
Абатстві Даунтон_

Продюсери доручили авторам серіалу «видалити релігію», бо вона засмучує глядачів. Аластер Брюс, консультант із історичних питань серіалу, зазначив, що телевізійні продюсери були занепокоєні тим, що будь-яка згадка про релігію може відвернути велику аудиторію атеїстів, тому вони просто «видаляють» Бога із серіалу.

«Серіал “Абатство Даунтон” є незмінним в одному пункті — при перегляді відчувається антикатолицький присмак. Останнім часом у новинах все частіше з’являється інформація, що у цьому серіалі відсутній Бог. Я давно припинив дивитися “Абатство Даунтон”, бо чітко зрозумів, що у ньому немає Бога, тому мені стало нецікаво, як велика родина жила б у ті дні», — переконаний отець Александер Люсі‑Сміт, католицький священик та один із редакторів часопису «Сatholic Нerald».

Коментуючи історичний та релігійний контекст епохи, відображеної у серіалі, він зазначив, що «раніше кожен дворянин був зобов’язаний прийти до церкви щонеділі, аби подавати хороший приклад, зустрітися із сусідами та орендарями і, звичайно, поспілкуватися із вікарієм». Вікарій мав би бути частим гостем у великому домі, крім того, він був дуже потрібною людиною, коли необхідно було на когось справити враження або віддати комусь почесті. Це дуже схоже на те, що можемо бачити у творах Джейн Остін.

Якщо йдеться про конкретні факти, слід зазначити, що сім’я Кроулі ніколи не обідає разом за столом — вони просто сидять за ним поодинці. Щоб показати історично достовірну картинку, автори мали б зняти молитву подяки усієї родини за столом, а це заборонено; тоді як обіди графської родини мали б характеризуватися «величністю», вважає о. Люсі‑Сміт. Щоденна спільна молитва була присутня як у кімнаті для прислуги, так і у кімнатах господарів. «Я не впевнений, коли ця традиція зникла, але вона була універсальною до Першої світової війни, і, швидше за все, була забута задовго до Другої світової війни», — розповідає він.

В інтерв’ю газеті «The Telegraрh» містер Брюс зі свого боку теж наголошує: «Ми ніколи не бачили початок ланчу чи обіду, бо жоден із нас не має права побачити молитву подяки, а я ніколи не дозволю їм сидіти разом і не молитися. Я думаю, позиція продюсерів така: релігійна тема вимагатиме додаткового ефірного часу. Я запропонував їм молитву подяки латиною, але вони вирішили, що вона дуже довга, а ще ніхто не зрозуміє. Усі панікують, коли ти хочеш робити щось пов’язане із релігією на телебаченні».

До того ж родина, котра жила у1920‑х рр. та пройшла через Першу світову війну, схожа за статусом на родину Кроулі, була «більш‑менш» релігійною. Та продюсери наказали прибрати Бога із серіалу, щоби не засмучувати глядачів. Однак Аластер Брюс каже, що заборона на релігію зайшла надто далеко — аж до таких деталей декору столу як серветки у вигляді єпископської митри, які прибрали продюсери. Єдиними сценами, де Бог і релігія дозволені, є сцени шлюбів героїв серіалу. Містер Брюс каже, що своєрідну паніку спричинило ще й використання слова «абатство» у назві, яке змушує аудиторію думати, що серіал про монахинь та монахів.

Між іншим, господарі‑протестанти не наймали прислугу із католиків, частково через різницю у молитвах. Католикам було заборонено відвідувати будь‑які протестантські зібранні без спеціального дозволу, який могли надати лише у випадку відвідання похорону. Звичайно, були й інші причини, чому католиків не наймали у великі будинки. «Даунтон» недостовірний, наприклад, через те, що Кроулі ніколи б не найняли шофера ірландського католика. Але він правдивий у тому, що має антикатолицький присмак, який відчувався не лише у вищого класу, але у всіх класів, і все ще «не вивітрився». Це було і є швидше соціальним упередженим ставленням до ірландців та іноземців загалом.

Отець Александер зазначає: «Цікаво, що доки продюсери уникали згадки про Господа, вони не приховували відверто антикатолицьку позицію, таким чином формуючи у глядачів думку, що «антикатолицизм» — це єдина прийнятна форма релігії. Іншими словами, є люди (це дійсно правда, бо я з ними зустрічався), які не знають справжньої релігії, а єдиним видом їхнього протестантського світогляду є ненависть до Рима. Більше того, часто ця ненависть сприймається як гідна поваги та достойна реакція у суспільстві». Він переконаний: «ні про яку більше інституцію не можна так говорити, не отримавши відповідної реакції»; та вважає «упереджене ставлення до Католицької Церкви частиною національної моралі».

Серіал «Абатство Даунтон» закінчиться вкінці цього року, з повнометражною різдвяною серією, яка буде останньою у цьому шоу. Містер Брюс запевняє, що глядачам слід чекати неочікуваного, і додає: «Це буде захоплююче та емоційно, і вам буде про що подумати після перегляду».

За матеріалами: Сatholic Нerald / Daily Mail
Переклад: Ірина Ролінська, СREDO

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity