24 грудня 2015 р., у Надвечір’я Різдва Христового, Апостольський Нунцій в Україні архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті очолив урочисту Святу Месу у Львівському катедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії. Разом із духовенством співслужив також і архиєпископ-митрополит Львівський, голова Конференції римо-католицьких єпископів України Мечислав Мокшицький.
«Я дуже щасливий і зворушений, що цього вечора можу передати вітання від Святішого Отця Франциска, що можу бути в Україні, яка близька серцю Святішого Отця», — звертаючись до вірних, наголосив архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті, якого Папа у листопаді цього року призначив Апостольським Нунцієм в Україні.
Папський посланець зауважив, що його серце переповнене зворушливими спогадами, пов’язаними з нашою країною. Представник Святішого Отця згадав про своє багаторічне служіння у Конгрегації Східних Церков Ватикану за часів, коли УГКЦ виходила з підпілля та відновлювала свої структури, а також про введення на престол Львівської катедри кардинала Мар’яна Яворського.
Він пригадав спільне служіння з архиєпископом Мечиславом Мокшицьким за часів понтифікату святого Йоана Павла ІІ, і зазначив, що й досі відчуває над собою руки цього святого, який 2002 року підніс його до гідності архиєпископа, висвятивши на владику.
«Хочу цей вступ завершити ще одним особливим моментом, — додав нунцій. — Мій батько був в’язнем німецького концтабору. Він не любив згадувати про цей період. Але одну річ повторював часто: про те, що українські жінки приносили йому картоплю, аби він не загинув з голоду. І це знак провидіння, що я сьогодні можу бути в Україні й подякувати за цю картоплю, яка врятувала життя мого батька».
Водночас, коментуючи слова Євангелія від святого Луки, що пролунали під час Святої Меси, архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті заохотив вірних по‑новому поглянути на історію народження Божого Сина та умови, за яких це відбулося: «Сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю… І йшли всі записатися, кожний до свого міста. Пішов і Йосиф… до міста Давидового, що зветься Вифлеємом… записатися з Марією… І… коли вони були там, сповнилися дні, щоб Їй народити…» (Лк 2, 1‑6).
«Відчуття кесаря напевно були інші, ніж у серцях Йосифа і Марії, що йшли до Вифлеєма, — зауважив архиєпископ. — Що кесар міг знати про відчуття жінки, яка в своєму лоні несла немовля, яке народиться в стайні?! Втім, увага євангеліста зосереджується не на можновладцях, а на іншій верстві населення — убогих… Місто Вифлеєм спить. Пастухи, що були в цій місцевості, також охоче заснули б, але мусіли пильнувати овець, тож почули голос ангела: «Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу: для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель…» І раптом з’явилася біля ангела сила-силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували: «Слава во вишніх Богу, а на землі — мир людям Його вподобання!» (Лк 2, 10‑14).
«Ангельський голос, наче блискавка з неба, оголошує Божу Славу. Напевно, якби ангел спрямував свій голос до кесаря, то не був би почутий — вуха пануючих часто затулені на предивний голос Доброї Новини… В сьогоднішню ніч ми також покликані, щоб почути голос ангела, але зможемо його осягти, коли відкриємо наші серця. Чуваючи, почуємо про народження Христа і зможемо відкритись на цілий світ», — наголосив папський посланець.
Водночас він зазначив, що проголошення в нелегкий час в Україні Доброї Новини про народження Месії — особливе покликання: «Є володарі цього світу, які не хочуть чути про народження Спасителя, тому й не можуть змінити світ у кращий бік. Посеред знедолених народжується Христос, у той час, коли багатії знову підраховують, скільки території і людей їм належить… Христос приходить до знедолених, які не знають, яким буде завтрашній день, до тих, хто після стількох років комуністичного режиму терпить ще й війну. В цю особливу ніч найважливішою новиною є новина про бідних людей. Їхні сльози зрошують землю, на якій народився Христос…»
Представник Святішого Отця заохотив вірних… стати авторами ще одного чуда: «Тим чудом є надія на те, що всі війни закінчаться… Христос, наша надія, ніколи нас не залишить. Він огортає теплом, яке нівелює людську ненависть. Христос запевнив: якщо житимемо Його словом — змінимо обличчя цієї землі… Дорогі сини та дочки цієї землі, прошу вас, повсюдно, куди лиш підете, несіть Добру Новину про те, що Христос нас любить!».
Фото зі сторінки Львівського катедрального собору Успіня Пресвятої Діви Марії.
Відеозапис трансляції Богослужіння можна переглянути на сайті ЛОДТРК.
фінансово.
Щиро дякуємо!
