У Південній Кореї — країні з найвищим показником самогубств у світі серед розвинених країн — щораз більшу популярність здобуває «пробний похорон». Це ритуал, завдяки якому клієнти, замкнені у трунах, можуть оцінити життя й покинути думки про самогубство.
Залу в одній із сеульських офісних центрів заповнюють ряди однакових, простих трун, обік кожної — невеличкий столик. За столиками клієнти, одягнені в білі поховальні шати, пишуть прощальні листи до близьких, згадують минуле. «Шморгання носами переходить у хлипання, від якого не помагає часте використання носовичків», — пише BBC.
Клієнти переглядають фотознімки людей, які дали собі раду з життям попри вибрики долі: хворих на рака, які користуються прекрасними останніми днями життя, або жінки, що народилася без кінцівок, а попри це навчилася плавати. Потім настає кульмінаційний момент: кожен стає біля своєї труни, вкладається всередину, притискаючи до грудей свій власний знімок, перетягнутий чорною траурною стрічкою. За мить одягнений у чорне чоловік у високому капелюху, який символізує Ангела Смерті, забиває цвяхами деко труни. Тепер, занурені у темряву, клієнти мають час, аби замислитися над своїм життям і його сенсом.
Моторошний ритуал має наново навчити його учасників поваги до життя і зробити так, що вони примиряться зі своїми проблемами та приймуть їх як частину життя, — пояснює одна з фірм, що вислала своїх працівників на цей непересічний «вишкіл». Невідомо, що про це думають самі працівники — у патерналістичному корейському суспільстві критика старших не вітається, — але, на думку ВВС, пробне поховання справило на учасників сильне враження.
«Набувши досвід похорону, я усвідомив, що маю старатися жити інакше. Зрозумів, що припустився численних помилок. Старатимуся з якнайживішими почуттями підходити до своєї праці та проводити більше часу з сім’єю», — сказав один з учасників.
На переконання прихильників, таке «навчання» необхідне Південній Кореї, яка у списку розвинених країн посідає непочесне перше місце за числом самогубств. Чималий відсоток скоюваних самогубств фахівці пов’язують із роботою. Південнокорейські фірми не можуть позбутися принципу, що працівник зобов’язаний приходити на роботу раніше за начальника і йти з неї пізніше за нього, що перетворюється на довгі години, проведені в офісі без особливої користі. Одна четверта всіх працівників, обстежених Південнокорейським товариством нейропсихіатрів, скаржаться на високий рівень стресу, вказуючи на проблеми в праці як його головну причину.
Власта в Сеулі пробували змінити культуру праці, запровадити сієсту — годину, коли працівники можуть собі дозволити подрімати. Але й там була пастка: треба було годину дрімання відпрацювати ще того самого дня. Задум не прижився.
Багато людей, які записуються на пробне поховання, шукають відпочинку від стилю життя, сповненого конкуренції та стресу. Його джерелом, зокрема серед людей молодих, із вразливою психікою, стають жорсткі вступні іспити на навчання, шукання праці на висококонкурентному ринку, довгі години праці та поглиблення суспільної нерівності, пише Associated Press.
За матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
