Погляд

7 найбільших «помилок» у перекладах Біблії (І)

05 Січня 2016, 08:53 10387 Роман Зайонц
Марія топче змія

Як відомо, Біблія — це збір богонатхнених книг, що були записані стародавніми мовами: єврейською, арамейською та грецькою. Якщо ж ми говоримо про Біблію як про твір, натхнений Богом, то мусимо пам’ятати, що це стосується цілого процесу її виникнення. Харизма богонатхненості натомість не охоплює перекладів Святого Письма.

Кожний переклад святих книг — це справа конкретної людини, а не Духа Святого особисто і безпосередньо. Не знаючи біблійних мов, ми змушені покладатися на людей, які взялися за незмірно важке завдання: перекласти Біблію.

Інколи переклад фіксує в нас певні біблійні звороти, які зовсім не обов’язково становлять найкращий відповідник. Ми всі промовляємо «і прости нам провини наші», хоча в оригіналі записано слово «борги». Ми кажемо «благословенна Ти між жінками», хоча правильніше було би «Ти найщасливіша серед жінок». По суті справи, однак, це питання другорядні, і треба тішитися, що постає стільки різних перекладів, бо кожна нова спроба може нас збагатити — якщо матимемо міцну напрямну, Традицію Церкви, аби нас не занесло у хибні тлумачення.

Інколи перекладач може звернути увагу на щось, що уникло уваги його попередників. Певна подробиця може до нас сьогодні промовити сильніше і стати натхненням до нових роздумів.

В історії перекладів Біблії було дуже багато помилок. Проте я наведу лише ті, які значним чином вплинули на нашу уяву (між іншим, за посередництвом творів мистецтва).

1. Жінка, що топче Змія

В іконографічній традиції існує величезна кількість образів, що представляють Непорочну, яка точпе голову змія. Ці зображення представляють глибоку віру Церкви в особливу допомогу Марії в боротьбі з сатаною та випливають із так званого Протоєвангелія, тобто з фрагменту Книги Буття (3, 15), де Бог заповідає ворожнечу поміж Змієм і Жінкою та остаточну поразку Змія. Проте підставою для образу Марії, що топче Змія, був латинський переклад Біблії авторства св. Єроніма, званий Вульґатою.

Протоєвангеліє у версії Вульґати звучить так: Inimicitias ponam inter te et mulierem et semen tuum et semen illius: ipsa conteret caput tuum et tu insidiaberis calcaneo eius.

«Червона Біблія» Хоменка подає: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту».

Святий Єронім переклав фрагмент про розчавлення голови Змія так: «вона розтопче тобі голову», хоча оригінальний єврейський текст приписує розчавлення голови Змія потомству жінки (Потомкові).

Єронім тут зовсім не обов’язково припустився помилки. Він радше вибрав одну з повноправних можливостей. Особовий займенник чоловічого роду hû’, записаний як hw’, присутній у тексті, він прочитав як особовий займенник жіночого роду, що в єврейській мові має форму hî’, але в найстарший книгах П’ятикнижжя часто був записаний однаково з займенником чоловічого роду.

В сучасних перекладах Біблії перекладачі не слідують за інтерпретацією св. Єроніма, вважаючи її мало імовірною, бо ж то Ісус Христос, Потомок Жінки, був тим, хто подолав сатану, правічного Змія. Чи означає це, що образ Марії, яка топче Змія, помилковий теологічно?

Чудотворний медальйон

1830 року, коли Францію нищила так звана липнева революція, у паризькому монастирі Сестер Милосердя (шариток) по вул. дю Бак молода новіціатка Катерина Лабуре мала об’явлення Пресвятої Діви, яка топче голову змія. Матір Божа повеліла, аби за цим зразком, який побачила Катерина, виготовити медальйон (там ще були промені та літера «М» із хрестом і 12 зірок довкруг, а під монограмою — два серця: Ісуса і Марії). Такими були початки славнозвісного Чудотворного Медальйону.

Якщо ми приймаємо правдивість цих об’явлень, то це спонукає замислитися, що Марія об’явилася, «уособлюючи» помилковий переклад. Але, з іншого боку, — може, в цьому зовсім нема нічого дивного. Бог, звертаючись до людини, послуговується знаками та символами, які їй близькі. Тому стигмати з’являлися у центрі долонь, а не на зап’ястку, — бо так представляли Христа на образах. А іконографічний образ Марії, яка топче Змія, вже був міцно вписаний у релігійну уяву.

Відомо, що то Ісус подолав сатану; але це стало можливим тому, що Марія погодилася сказати Богові «Так».

дерево пізнання

2. Дерево пізнання

Джерелом численних непорозумінь є назва «Дерево пізнання Добра і Зла». Господь Бог умістив його в райському саду, однак заборонив людині їсти з нього (див. Бут 2, 9. 17).

У голові читачів біблійної історії може постати сумнів: а що поганого у здобуванні знань? Ми здобуваємо знання завдяки навчанню в школі, читанню літератури, переглядові відеоінформації, контактам із людьми. Без знання та його поширення людина була би малоосвіченим дитям, незрілою істотою. Натомість знання про те, що добре і що погане, це підстава морального розвитку. Людина ж повинна вміти відрізняти одне від іншого! Тільки соціопати нездатні до цього.

Кожна нормальна людина спроможна відрізнити добро від зла. Може, це сталося внаслідок гріха прабатьків? Роздумуючи таким чином, було висунуто помилкову теорію, ніби людина насправді несе наслідки гріха прабатьків (наприклад, страждає і помирає), зате вона дістала пізнання, свободу і свідомість. Навіть почали було вважати, що первородний гріх обернувся людині на добро. Це перекручення думки було знане ще у стародавні часи, і нині його можна зустріти у вченнях різних гностиків, які навіть не вагаються ствердити, що Ягве все узгодив зі Змієм, аби людина, порушуючи заповідь, зрештою осягнула досконалість.

Джерело непорозуміння становить слово «ядА», буквально перекладене як «пізнання».

Однак єврейське розуміння «пізнання» — інакше. Дієслово «jada» означає пізнавання в активному сенсі. Пізнати — це проникнути цю річ, опанувати її. Ми ж теж кажемо «опановувати знання». Хорошою ілюстрацією тут буде єврейський вираз «пізнати жінку», що насправді означає не знання саме по собі, а статеве співжиття, а часто також здолання жінки чоловіком.

Таким чином, «пізнання добра і зла» фактично означає підпорядкування собі, вирішування чогось. Отож ішлося би про спробу запанувати над добром і злом. Люди запрагнули самі вирішувати, що є добре, а що зле. (Сьогодні ця спокуса унаочнилася особливо чітко.)

Отже, йдеться не про вміння відрізняти добро від зла, а зовсім навпаки: про моральну свавільність, про ігнорування Бога і привласнення собі права визначати, де добре, а де погане.

Перші люди були неслухняні Богові у якнайбільш принциповій справі: вони не хотіли визнати добра добром, а зла — злом (пор. Іс 5, 20). Можливо, це поєднувалося зі сподіваннями здобути суперзнання, всевідання, опанування всієї мудрості. Тому що «добро і зло» у цьому розумінні означає всю дійсність, так само як «небо і земля» це весь світ.

Символічне зірвання плоду з дерева пізнання добра і зла — це метафора привласнення собі права визначати і оцінювати. Хтось, хто може сам вирішувати про добро і зло, самого себе ставить на місце Бога. Таким чином він робить себе джерелом морального закону.

Вочевидь моральний закон це не щось, що Бог вигадав, а потім нав’язав людям. То Бог сам, у своїй суті, є джерелом і нормою добра. Він дає заповіді любові, бо сам є Любов.

Добро — це Бог, і тому ніхто не може самовільно назвати добром щось, що не походить від Нього. Так само взагалі не є можливим, аби добро було злом. З огляду на це спроба запанувати над добром і злом — це переступ з боку людей, відхід від Бога.

дерево пізнання

3. Заборонене яблуко?

Нашу уяву формують образи. У спосіб якнайбільш очевидний ми асоціюємо заборонений плід із яблуком. Король Владислав Ягелло, навернений із поганства, навіть маніфестував свою християнську побожність великою відразою до яблук, яких не їв у рамках покути (насправді то в нього бути проблеми зі шлунком, але він припасував до цього побожну ідеологію). Тим часом оригінальний єврейський текст узагалі не згадує про яблука, але каже, що то був «плід».

Святий Єронім переклав слова Змія, що як люди зірвуть і споживуть заборонений плід, то пізнають добро і зло, — використавши слово malum, яке латинською мовою може означати як зло, так і яблуко. Оскільки ж соковите, круглобоке червоне яблуко якнайкраще надавалося на символ спокуси і обману, то його почали малювати на образах, що представляли сцену спокушання в Райському саду (один тільки Мікельанджело намалював у Сикстинській каплиці фігу, себто інжир).

Із часом значення символів на образах і латинських слів стало забувалося, а надміру дослівне розуміння образів зробило так, що символічне дерево пізнання добра і зла стало яблунею.

В цьому разі йдеться не так про помилку в перекладі, як про вплив багатозначності термінів у перекладах.

Рогатий Мойсей

4. Рогатий Мойсей, або помилка Єроніма

Скільки разів я воджу знайомих Любліном, стаючи для них гідом-балакуном, — стільки заходжу до храму отців-домініканців, що по вул. Золотій. Окрім такої цікавинки, як два амвони, я там показую один барельєф у горішній частині стрільчатого склепіння над пресвітерієм. Там вирізьблено старця з довгою бородою і такими само довгими рогами. Тоді я запитую: «А хто це?» Зазвичай у відповідь лунає невпевнене: «Диявол?» Ні! То не диявол, то Мойсей.

Вочевидь деякі історики мистецтва знають, що Мойсей з рогами це частий мотив образів, різьблень і ліпнин. Найвідоміша скульптура авторства Мікеланджело, яка показує цю постать таким чином, стоїть у римській базиліці св. Петра-в-оковах (Basilica di San Pietro in Vincoli a colle oppio). Тільки роги у версії Мікеланджело це невеликі гульки, натомість у зображенні з базиліки домініканців — роги вельми помітні, довгі та ще й закручені.

Мікеланджело Мойсей

Винуватцем, який зробив із Мойсея рогоносця, знову ж таки, є св. Єронім, автор латинського перекладу Біблії з IV століття.

Оригінальний текст каже, що коли Мойсей спустився з гори Синай, його обличчя сяяло, бо він променів присутністю Бога. Фрагмент про променювання Мойсеєвого обличчя був помилково перекладений латиною, оскільки св. Єронім переклав єврейське qaran (променіти) як латинське cornatus (рогатий). Як на свої часи, Єронім був видатним ученим. Єврейської мови вчився у рабинів в пустельні у Вифлеємі. Як він міг аж так помилитися? На його виправдання можна сказати, що корінь єврейського слова qaran, окрім значення «променіти», може також бути перекладений як «випускати відроги» (див. Пс 69 (68), 32). Однак дивує, чому він вибрав саме таку версію. Можливо, за аналогією до фрази «і підніс нам ріг спасіння»: ріг означав зовсім не диявола, а надійну силу.

Отак стараннями Єроніма рогатий Мойсей укоренився в історії мистецтва і з’явився у численних перекладах, пов’язаних із Вульґатою. «Червона Біблія» Хоменка містить правильний переклад: «Як сходив Мойсей з Синай-гори, а обидві таблиці свідоцтва були в руці його; як сходив з гори, не знав він, що обличчя в нього стало променистим, бо він розмовляв з Господом» (Вих 34, 29). Натомість давня польська Біблія Вуйка (видання 1599 року) пише: «не знав він, що його обличчя було рогате».

Наслідки були подекуди гумористичні. У книжці Зенона Косідовського «Біблійні оповіді», наприклад, можна знайти такий пасаж: «У біблійному тексті можна знайти шерег єгипетських впливів. Згадаймо випадок, коли Мойсей затуляє собі обличчя заслоною, а на знак святості на його голові з’являються роги. Отож єгипетські жерці в урочистий момент релігійного обряду в храмі або ж під час виголошення пророцтв закривали свої обличчя вельоном. Натомість роги це залишкова ремінісценціця єгипетського культу бика Апіса, який, як свідчить епізод із золотим тільцем, залишив у душі ізраїльтян глибокі сліди. Це мало той наслідок, що роги стали для них символом святості. Рогатий Мойсей у біблійній розповіді це помазаник, осяяний світлом божественної таємниці. Саме такого, похмурого і зверхнього Мойсея з рогами на голові представив у своїй скульптурі Мікельанджело».

Псевдонаукові висновки Косідовського ідеально показують його неосвіченість, бо, не знаючи єврейської, він мусив базуватися тільки на перекладах Святого Письма, а «Біблійні оповіді» видав ще до виходу нового перекладу («Біблії Тисячоліття»). Цілу теорію про роги як відгук культу Апіса він збудував на тому, чого немає в оригіналі. Мойсей зовсім не був рогатий.

Роман Зайонц, Stacja7  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity