Вас непокоїть, що ваша дитина не любить читати, зате годинами сидить за комп’ютерними іграми або гіпнотизує телевізор? Природно, як свідомих і люблячих батьків, які хочуть, щоби дитина росла всебічно розвиненою і багатогранною, вас це турбує! Але як же зробити так, щоб ваше бажання прищепити любов до літератури реалізувалося у вашому чаді?
Згадайте себе в його (її) віці. Адже діти в усі часи — діти, а ваша дитина — це зменшена копія вас самих, тільки модифікована: адаптована під світ нових технологій.
Тоді як ви бігали по двору з друзями, граючи в «козаки-розбійники», нинішні діти воліють бігати пасивно — сидячи за комп’ютером. І з не меншим захопленням грають у «Дум», «Сталкер» та інше.
Ось саме з цієї ситуації ми можемо здобути велику користь, хоч би як дивно це звучало!
Зазвичай батьки починають перейматися малочитанням своїх чад, коли тим виповнюється близько 12-13 років — найбільш суперечливий вік. Підліток починає всіма силами протистояти ідеям батьків і вважає, що вони, як елемент безнадійно відсталий у своєму минулому, не можуть привнести в їхнє життя нічого путнього, ну і взагалі: «Ти нічого не розумієш, зараз усе інакше!»
Але ж ви теж колись казали так своїм батькам. Згадали? Значить, поведінка вашої дитини не повинна вам здаватися неприпустимою. Тож, зберігаючи спокій і присутність духу, забираємося до справи.
1. Найперше і дуже важливе правило: ніколи насильно не змушуйте дитину читати! Не кричіть і не дорікайте їй.
2. Ніколи не ставте їй за приклад друзів, які читають, а особливо не-друзів — це тільки зміцнить у ній опір.
3. Якщо ваша дитина захоплюється комп’ютерною грою «Сталкер» (а дуже мало хто з хлопчиків залишається байдужим до цієї популярної гри), купіть книжку за мотивами цієї гри.
Ні, ні, ні — не кривіться одразу! Може, цей художній твір і не відповідає вашому смаку та уявленню про висококультурний розвиток вашої дитини, але ж ми тільки починаємо (треба ж із чогось починати), і це всього лише один із варіантів, причому далеко не найгірший.
Ну ось — книжка вже є. Що далі? А далі … Ні, не вгадали! Не дитина, а ви починаєте її читати. Так, так! Саме ви. Знаю, що це не ваш формат. Знаю, що вам не до смаку. А як ви хотіли!? Легких шляхів не буває!
4. Читаючи, старайтеся потрапити з цією книжкою на очі потенційному читачеві, аби він бачив назву книжки — це викличе в ньому природний інтерес і поселить у ньому думку про те, що ви не зовсім відстали від життя, і що з вами, можливо, є про що поговорити, крім домашніх завдань і знову подертих джинсів.
На запитання «Ти шо це раптом “Сталкера” читаєш?» можна відповісти, що це зараз дуже популярно, от вас і потягнуло «бути в темі».
Прочитавши кілька розділів, можна ненав’язливо поцікавитися у нащадка: «А в грі теж є такий персонаж?», «А що таке артефакт “душа”?» Запевняю, вам охоче дадуть розгорнуту відповідь в усіх подробицях!
Зачитуйте вголос коротенькі уривки, що сподобалися, й уточнюйте, чи є у грі така сцена. Такої сцени там не буде, і вам випадає шанс кинути у благодатний ґрунт зерно цікавості, сказавши: «Ну, звісно — у гру ж неможливо помістити все. Гра — це тільки один із варіантів історії, а історій різних багато. Всього не вмістити». І знову поринете в читання.
5. Прочитавши книжку, прокоментуйте свої враження та залиште її на видному місці — нехай буде перед очима дитини, стимулюючи інтерес!
6. Швидше за все, однією книжкою ви не відбудетеся, і вам доведеться купити і прочитати ще другу, третю, четверту. Пам’ятаємо, що виховання — це робота, яку потрібно виконувати сумлінно, якщо хочемо отримати у старості склянку води.
7. Приклад зі «Сталкером», швидше, належить до батьків хлопчиків, але є і універсальніші книжки, такі як «Гаррі Поттер», «Володар перснів». Щодо останньої наші рекомендації — якнайгарячіші.
Сценарій той самий: читаємо самі, зачитуємо цікаві моменти вголос, захоплюємося прочитаним, ділимося враженнями з дитиною. Зачитувати бажано ті моменти, яких немає у фільмі — це викликає бажання дізнатися про інші пропущені події.
8. Бажано не купувати видання, де всі томи включені в одну книгу. Такою кількістю сторінок можна збентежити навіть бувалого книголюба. Купуйте книжки окремими томами, і тільки коли ваша дитина прочитає одну, діставайте наступну. Перед покупкою варто дізнатися, який варіант перекладу вважається найбільш вдалим. Тут і пояснювати зайве: що кращий переклад, то цікавіше читати. В цьому відношенні українському «Гаррі Поттеру», до речі, пощастило набагато більше, ніж російському.
9. Можна влаштовувати літературні вечори. Запропонуйте дитині читати вголос по черзі. Влаштуйтеся якнайзручніше, візьміть із собою ласощі й забирайтеся до читання. Починайте першим ви, а ваше чадо нехай поки послухає, вникне — це поселить у його душі почуття затишку, спокою, інтересу і, що важливо, — допоможе налагодити ваші відносини.
Прочитавши декілька розділів (сторінок), передайте книжку дитині, і коли вона почне читати невпевнено і боязко, запинаючись, — ви будете слухати уважно, а обличчя ваше буде випромінювати зацікавленість. Не слід занадто напружувати початківця-книголюба. Якщо ви помітили, що дитина втомилася, запропонуйте свою чергу продовжити далі. Якщо є змога, підключіть до процесу якомога більше членів вашої родини.
10. Пам’ятайте, що запропоновані у цій статті книжки — це просто варіанти. Ви краще знаєте своїх дітлахів і можете підлаштовуватися під їхні смаки та вподобання.
11. Коли перші боязкі кроки вже зроблено і ваша дитина більше не сахається книжок, на її рахунку вже є кілька прочитаних, — можете братися до виховання у неї літературного смаку. Оскільки у вас вже склалися більш-менш тісні відносини, можете ненав’язливо підвести її до думки про те, що крім фентезі є й інша, не менш цікава література.
12. Коли читаєте «правильну» книжку, приверніть увагу дитини: зачитуйте цікаве вголос, висловлюючи свої враження та думки, наводьте приклади з життя, на які наштовхнула вас ця цитата. Ваше завдання — зацікавити.
13. Запропонуйте дитині теж прочитати цю книжку, але не наполягайте.
14. Не чекайте швидких результатів. Не зліться, якщо ваші зусилля виправдовуються не одразу. Пам’ятайте: крапля камінь точить.
15. Ніколи не втрачайте терпеливості, не змушуйте, дійте акуратно, поступово, інакше ризикуєте втратити ту довіру й відкритість, які вам уже вдалося завоювати.
16. Коли ваша дитина сама попросить вас порекомендувати якусь книжку або зробить самостійний вибір, от тоді можете святкувати перемогу, пити шампанське, сурмити в горн, запускати салюти, бити в барабани! Тільки все це — всередині себе. Не варто давати зрозуміти, що все це ваша заслуга. Нехай новонавернений книголюб пишається власним успіхом, а не вашим!
Пам’ятайте, що процес цей — тривалий. Найчастіше він займає не дні, не тижні, й навіть не місяці. Якщо після всіх докладених зусиль ваше чадо прочитає хоча б одну книжку за рік, то вважайте, що крига скресла!
За матеріалами: Церква Преподобної Параскевії
фінансово.
Щиро дякуємо!
