«У міжрелігійному діалозі фундаментальним є те, що ми зустрічаємось як брати і сестри перед нашим Творцем та віддаємо Йому славу, що ми шануємо одні одних, цінуємо одні одних та намагаємося співпрацювати.
А в єврейсько-християнському діалозі існує унікальний та особливий зв’язок з огляду на єврейське коріння християнства: тому євреї та християни повинні почуватися братами, об’єднаними одним Богом і багатою спільною духовною спадщиною», — сказав Папа Франциск, зустрічаючись у неділю, 17 січня 2016 р., з єврейською громадою Рима.
У неділю, коли в Італії відзначався вже 27‑й День поглиблення стосунків і діалогу між католиками та юдеями, Папа Франциск відвідав римську синагогу. Це втретє Єпископ Рима відвідав «Великий храм», після того, як 13 квітня 1986 р. свій історичний візит здійснив святий Йоан Павло ІІ. Папу Войтилу тоді приймай головний рабин Рима Еліо Тоафф. Своєю чергою, 17 січня 2010 р. синагогу відвідав папа Бенедикт XVI; його приймав теперішній головний рабин Рікардо Ді Сеньї. Він також зустрів і Папу Франциска. А враховуючи те, що Бенедикт XVI відвідував синагогу в німецькому Кельні 19 серпня 2005 року та 18 квітня 2008 року — в Нью-Йорку (США), це вже п’ятий візит Намісника святого Петра до синагоги.
Папу Франциска супроводжували кардинали Курт Кох і Вальтер Каспер, теперішній та колишній префекти Папської Ради сприяння єдності християн, при якій діє Комісія з питань діалогу з юдаїзмом. Разом з іншими представниками цього відомства, їх біля синагоги зустріли голова єврейської громади Рима та голова Союзу єврейських громад Італії. Відбулося вшанування римських євреїв, постраждалих від депортації, та жертв теракту, скоєного тут 1982 року.
На порозі синагоги католицького первосвященика щирими обіймами зустрів головний рабин Рікардо Ді Сеньї, який провів гостя до храму. По дорозі до призначеного місця Папа часто зупинявся і спілкувався з представниками єврейської громади. Між ними були й ті, хто пережив трагедію Голокосту.
«Уперше відвідуючи цю синагогу як Єпископ Рима, бажаю висловити всім вам, та всім єврейським громадам, братнє побажання миру від Римської та всієї Католицької Церкви», — сказав Папа. Він зазначив, що ці католицько-єврейські стосунки лежать йому на серці, і ще в Буенос-Айресі він мав звичай відвідувати синагоги та брати участь у важливих святах юдейських громад.
«Оскільки всі ми належимо до однієї родини Бога, який нас супроводжує та захищає як свій народ, — і юдеї, і католики, — ми покликані взяти на себе відповідальність за це місто, роблячи свій внесок, насамперед духовний, та допомагаючи долати різні поточні проблеми», — вів далі Святіший Отець. Він побажав, щоби зростало взаємне пізнання між спільнотами віруючих.
Глава Католицької Церкви нагадав, що недавно відбулися відзначення 50‑річчя декларації ІІ Ватиканського Собору «Nostra aetate», яка започаткувала систематичний діалог між католиками і юдеями та рішуче засудила антисемітизм і будь-які форми дискримінації та утисків. Вона хоч і не «розв’язала всіх богословських питань», однак «стала важливим стимулом для подальшої призадуми». «Саме з богословського погляду, — сказав Папа, — виглядає чітко нерозривним зв’язок, який єднає християн і юдеїв. Християни, аби могти самі себе зрозуміти, не можуть не посилатися на єврейське коріння, а Церква, хоч і сповідує спасіння через віру в Христа, визнає невідкличність Старого Союзу і постійної та вірної любові Бога до Ізраїлю».
Але, як зауважив далі Єпископ Рима, говорячи про богословські теми, не слід втрачати з поля зору «великих викликів» сучасного світу, пріоритетним серед яких є «інтегральна екологія», щодо чого «ми можемо і повинні запропонувати всьому людству послання Біблії щодо турботи про створіння». Одночасно, «конфлікти, війни, прояви насильства та несправедливості відкривають глибокі рани людства й закликають нас посилити залученість у справу миру й справедливості».
«Насильство людини над людиною суперечить кожній релігії, яка заслуговує так називатися», — наголосив Папа Франциск. Він підкреслив, що кожне життя, як Божий дар, є священним, а «Бог є Богом життя та завжди бажає його захищати». «Кожна людська істота, як Боже створіння, є нашим братом, без уваги на її походження чи релігійну приналежність», — додав він. Папа зазначив, що «ні насильство, ні смерть не матимуть останнього слова перед Богом», а тому «ми повинні наполегливо молити Бога про те, щоби допоміг нам втілювати тут, у Європі, у Святій Землі, на Близькому Сході, в Африці та в кожній іншій частині світу логіку миру, примирення, прощення та життя».
У цьому контексті глава видимої Церкви зазначив, що єврейський народ зазнав чимало насильства та переслідувань, аж до винищення європейських євреїв під час «Шоа» (Голокосту). Він наголосив, що їхні сльози не повинні бути забутими, а «минуле має послужити уроком для теперішнього і майбутнього». «Шоа навчає нас, що треба постійно проявляти якнайбільшу чуйність, аби могти невідкладно втрутитися, коли цього вимагає захист людської гідності та миру», — сказав Папа.
«Дорогі старші брати, ми насправді повинні бути вдячними за все те, що вдалося здійснити за останні 50 років для того, щоб між нами зросли та поглибилися порозуміння, взаємні довіра та дружба. Молімося разом до Господа, щоби попровадив нас шляхом до доброго, до кращого майбутнього», — підсумував Святіший Отець, завершивши свою промову побажанням благословення і Божої опіки й традиційним привітанням: «Shalom alechem!»
За матеріалами: Радіо Ватикану, Israele nel Vaticano, Antonio Spadaro SJ
фінансово.
Щиро дякуємо!
