Дуже відомий вислів «усі дороги ведуть до Рима» справдився і в моєму житті. Господь дав мені чудову можливість перебувати у Вічному Місті, споглядати велич і красу базилік, пізнаючи їхню неперевершеність, красу і, звісно, милосердя Бога.
Отож, уже понад тиждень як я приїхала до Рима; влилася в нову спільноту моїх сестер Служниць Святого Духа — дуже міжнародну й різноманітну (11 національностей!!!). Наше згромадження — місіонерське, тому така «міжнародність» становить один із його пріоритетів. І неймовірним є той факт, що ми, такі різні, можемо разом славити Бога.
Відразу по прибутті, наступного дня я поїхала до Ватикану — не могла дочекатися, коли ж побачу те, що так багато разів, ще з дитинства бачила тільки по телевізору. І от я стою на площі святого Петра, ніби уві сні, і спрямовую свої кроки до Святих Дверей. Чесно кажучи, в Україні від початку Року Милосердя я пройшла крізь такі Двері лише раз, а тут за тиждень перебування — вже тричі. Неймовірний досвід!!! Коли була в базиліці Святого Петра, хотілось лише одного: величати і прославляти Бога — бо якщо на землі так прекрасно, то що буде в Небі?
В ці дні, від 28 січня до 2 лютого, відбувалася зустріч богопосвячених осіб із цілого світу, тому приїхало їх сюди близько 5 тисяч. Я мала нагоду бути на вечірній молитві, яка розпочинала зустріч, і на Службі Божій під проводом Папи Франциска у свято Стрітення Господнього. Також у цій Службі взяла участь с. Доріс Ґаврийолек, настоятелька провінції сестер Служниць Святого Духа в Україні, яка приїхала до Рима на зустріч форматорів. Приємною несподіванкою було зустріти тут нашого єпископа Радослава Змітровича, який також у цей час перебував у Римі. Таким чином, представники богопосвячених осіб України теж узяли участь у святковій Службі Божій, яка завершувала Рік богопосвяченого життя.
Бог нам так благословив, що ми мали місця близько вівтаря і, навіть не розуміючи італійської, відчували всю атмосферу молитви та єдності. Це хіба вперше я бачила таку кількість ченців і черниць в одному місці: різні згромадження, харизми, кольори габітів та шкіри — все говорило про вселенськість нашої Церкви. Папа на завершення Меси звернувся до всіх богопосвячених, закликаючи бути вдячними за дар зустрічі з Ісусом, за дар покликання; заохотив пам’ятати свою першу любов, молитися та служити.
Отож у моєму серці зараз є велика вдячність Богові — Милосердному Отцеві, який завжди дає більше, ніж ми можемо собі уявити чи бажати.
с. Тетяна Богославець SSpS
фінансово.
Щиро дякуємо!
