У статті, присвяченій 25‑річчю київського Кармелю, згадувалася книжка о. Річарда Столярчика OCD «Початки кармелітської місії в Україні». Деякі її розділи варті детальнішого ознайомлення. Зокрема, пропонуємо переклад розділу «Наслідки неприсутньої Церкви».
Коли довгі роки Церква, зарівно православна як і Католицька, мовчала, позбавлена права вільно навчати і виконувати своє служіння вірним, почали оживати поганські практики, забобони, магія, ворожіння, астрологія тощо.
Коли людська душа не має відповідної поживи, народжується спокуса шукати собі замінників. Із часом вони так глибоко входять у життя, що викорінити їх стає проблемою. Виника явище повторного язичництва.
Протягом кількох років нашої місії нам не бракувало роботи на цьому полі. Саме з цією метою ми спеціально провадили катехези після недільних Святих Мес, показуючи негативне явище магії, забобонів, астрології та ворожінь. Вдалося також зробити спільно з телебаченням одну програму, присвячену цій тематиці.
Багато разів бувало так, що деякі парафіяни не помічали відвертої суперечності між християнством та магією чи подібними практиками. Хтось брав участь у релігійних практиках і водночас ходив із проханнями про здоров’я чи приворот до ворожок.
Хоча значною мірою цю проблему серед парафіян вирішити вдалося, то все одно правда, що ці явища надалі залишаються великим викликом як для православної, так і для Католицької Церкви. Своїм душпастирським служінням Церква охоплює незначний відсоток населення [України]. Багато хто не відчуває схильності полишити ці практики, бо не вбачає в них загрози, навпаки — бачить користь.
Якщо взяти до уваги, що у нашому душпастирському служінні ми не раз мали контакти не тільки з вірними нашої парафії, але за їхнім посередництвом — із людьми інших середовищ, то зрозуміло, що це збільшувало поле нашої праці, як і зіткнення зі згаданими тут явищами.
До дуже частих проблем належить користування послугами ворожки задля зцілення або з’ясування посталих життєвих проблем, найчастіше — т. зв. «любовних», а також подружніх та сімейних.
Одна з таких практик у випадку зцілення полягала у т. зв. «викачуванні яйцем», яке катали по хворій частині тіла, аби воно могло «поглинути» хворобу. Потім яйце треба було розбити, і багато хто казав, що вміст яйця був чорний.
Бувало, що багато разів у приміщенні, де приймає ворожка, встановлено ікони, а вона сама читає відомі молитви. Такий синтез поганства із християнством не раз впроваджує недосвідчених людей у помилку.
Чергове явище, пов’язане з діяльністю ворожок, це промовляння заклять над водою, яку потім подають хворому нібито як лікувальний засіб.
Трапляється, що ворожки, окрім цих практик, займаються викликанням духів, і цими практиками — вочевидь за гроші — користуються люди, аби дістати інформацію стосовно пояснення таємниць свого життя. Прикладом цього була дочка однієї з наших парафіянок, яка замолоду, живучи в гуртожитку з подругами, брала участь у спіритичному сеансі, під час якого довідалася, що у її рідному домі здох улюблений пес. Вочевидь батьки приховали від неї цей факт. Цей досвід отримання «цінної інформації» таким шляхом підштовхнув її на дорогу магії. Вона стала відомою ворожкою, яка багато разів надавала інформацію щодо зниклих людей. Ціною такого життя і занять магією було серйозне духовне спустошення і повний розпад сімейного життя, як і серйозна шкода здоров’ю її домашнім.
Справжнім стихійним лихом стала також кількість т. зв. лікарів нетрадиційної медицини, що поєднують природну медицину з елементами магії, а також лікування гомеопатичними препаратами.
Одна з практик, яка використовується магією при боротьбі з алкоголізмом, це дали залежному (без його відома) алкоголь, у якому перед ним утопили жабу-ропуху і певний час настояли. Після вжиття «зміцненого» таким чином алкоголю потяг до нього мав зникнути, а в сім’ю мало повернутися бажане щастя.
Серед деяких парафіян (або катехуменів) можна було зустріти тих, хто брав участь у спіритичних сеансах. У таких людях були помітні наслідки цих учинків. На щастя, регулярне сакраментальне життя і молитва давали позитивні результати.
Траплялося, що на літургії Святої Меси, служеної в нашому храмі, опинялись люди, яких ми не знали. Головно це стосується таких моментів, як уділення Таїнства Хрещення або Таїнства Подружжя під час літургії, або ж на похороні. Тоді, зі зрозумілих причин, приходили знайомі та гості учасників літургії, які могли бути далекими від практик релігійного життя.
Одного разу, коли під час Святої Меси відбувалося вінчання, з гурту запрошених гостей стало лунати собаче гавкання. Виявилося (і було підтверджене численними свідками), що цей голос виходив від однієї з учасниць, нам не знаної. При цьому варто підкреслити, що це гавкання з’являлося в головні моменти Святої Меси, наприклад, Переісточення дарів. Свята Меса о тій годині відправлялася польською мовою, що виключає розуміння мови богослужіння цією учасницею, уже не кажучи про її знання ходу літургії.
До числа дуже поширених практик слід зарахувати закляття і проклинання іншої людини, яку сприймають за ворога чи конкурента. З цією метою, аби завдати комусь зла, дехто в церкві ставить свічки на свічнику, призначеному для померлих, тоді як ця особа ще жива.
Схожий результат має нібито принести підкидання фотографії ще живої людини до труни мерця.
Прокляття і закляття мають не тільки свою негативну основу, але й говорять про спосіб сприйняття світу і ближнього, як і про спосіб розв’язування численних проблем.
Можемо побачити, як багато діється зла, коли бракує євангельського бачення людини та її покликання. Тоді зроджуються хворобливі правила і принципи, які керують життям і суспільними стосунками.
Задля скоєння кривди ближньому, часто у розумінні чиненої справедливості, закляття поєднують із підкладанням речей під поріг дому або біля місця життя чи праці гаданого противника.
Вітати людину з днем народження, який ще не настав, заборонено, бо це зараховується до проклять.
Також існують практики, пов’язані з закляттями, мета яких — здобути чиюсь прихильність, відсторонити суперника або пошкодити його здоров’я чи життя.
Багато разів люди, шукаючи безпеки або ж маючи проблему зі здоров’ям, зверталися до різноманітних цілителів, водночас користуючись і традиційною медициною, і магією. Дехто був пов’язаний із групою Іванова, який наголошував на особливій силі води та космічної енергії, наприклад, отримуваної від якогось дерева. Таких людей можна було без проблем знайти в лісочку біля нашого храму, як вони обнімали дерева або ж оточували їх, немовби черпаючи енергію з космосу, яка дає їм духовні сили і здоров’я.
Наступною проблемою став сильний вплив східних релігій з їхніми поняттями реінкарнації та карми.
Це лише деякі з практик, які сіють спустошення в людських душах. Звичай ці вчергове підтверджують, які великі жнива чекають Церкву на українській землі.
Річард Столярчик OCD
Początki Karmelitańskiej misji w Kijowie, Lublin 2009
фінансово.
Щиро дякуємо!
