Міжнародний жіночий день відсвяткували також й у серці Ватикану. У Папській академії соціальних наук, що розташована у Ватиканських садах, вже втретє організували симпозіум «Голоси віри», присвячений обговоренню проблематики підтримки, просування прав та створення нових можливостей для жінок, що зазнали насильства, стали жертвами торгівлі людьми, були примушені до заміжжя, позбавленні доступу до освіти, зрештою, переслідувані лише з огляду на те, що є жінками.
Зустріч була організована зокрема за підтримки благодійної організації «Голоси віри». Її засновниця та президент Шанталь Ґьотц у своєму виступі зазначила, що жінки роблять насправді багато задля будування більш справедливого суспільства, «досі залишаючись невидимими, їхніх голосів досі не чути». Вона переконана: просування та відновлення соціальної справедливості — один із пріоритетів діяльності Апостольського Престолу, і надзвичайно багато у цьому контексті роблять саме жінки, тому для них так важливо бути почутими саме тут, у Ватикані.
Разом із фондом Шанталь Ґьотц до організації заходу долучилася також Служба підтримки біженців, що діє при Товаристві Ісуса. Представник Служби, отець Том Смоліч SJ, був модератором дискусії на тему «Чого хочуть жінки — розмова поколінь, що розширює розуміння лідерства жінки у Церкві». Обидві організації зараз реалізують партнерський проект, спрямований на створення нових можливостей освіти жінок, а особливо дівчаток. Ця програма дуже важлива для біженців, адже «саме освіта допоможе будувати нові спільноті, а також відновлювати втрачені», переконані організатори. Представники Служби розповіли, що навіть за наявності школи у таборі для біженців дівчаткам може бути проблемою відвідувати її, адже вони повинні, приміром, виконувати хатні обов’язки. Також, аби дістатися до школи, вони нерідко мають пройти через весь табір, а це також може бути небезпечним. «70 % біженців, яким допомагає сьогодні Служба, — мусульмани, — каже о. Хоакін Мартінес SJ, — однак наші школи для всіх, без огляду на релігійну приналежність».
Сесилія Флорес-Ойбанда з Філіппін у 13 років уже була катехиткою. За часів диктатури Маркоса, коли вона була на 8 місяці вагітності, її разом із чоловіком ув’язнили за опозиційну діяльність. Погрожували зґвалтуванням і смертю.
В ув’язненні Сесилія народила двох дітей. Вона розповіла історію свого життя під час симпозіуму «Голоси віри», організованого у Ватикані з нагоди Міжнародного жіночого дня.
Після всього, що пережила, Сесилія була сповнена ненависті, але, як сама каже, пізнала багато любові з боку Бога, і виявилася спроможною простити своїх переслідувачів. У дитинстві примушувана до тяжкої праці, 1991 року заснувала організацію, яка бореться з торгівлею людьми, що дуже поширена на Філіппінах. Однак Сесилія вважає, що її завдання — не тільки рятувати жертв торгівлі живим товаром, але також приводити їх до Христа, і вона рада, що могла виступити у Ватикані, оскільки, як сама підкреслює, її боротьба становить частину одного з можливих проектів, яким є спасительна місія Церкви.
Під час ватиканського симпозіуму про свою 48‑річну діяльність на захист дівчаток, яких примушують до заміжжя, розповів салезіанець з Індії о. Джордж Менампарампіл. В Індії щороку видають заміж близько 15 мільйонів неповнолітніх дівчаток, деяким із них немає ще й 10 років. Отець Джордж навів приклад жінки, яка стала бабусею у 30‑річному віці, бо її донька, так само як і мати, були примушені до шлюбу, коли їм було по 14 років. Салезіанець щороку допомагає сотням дівчаток, які втекли від своїх примусових чоловіків або були биті своїми ж батьками, які намагалися змусити їх до шлюбу. Духовні сини Дона Боско стараються надати їм дах над головою, освіту, а потім працю.
За матеріалами: Radio Watykańskie, wiara.pl, Radio Vaticana
фінансово.
Щиро дякуємо!
