Свідчення

Жінка, яка зробила з мене мужчину

18 Березня 2016, 12:50 3993
двоє

Хочу поділитися з вами своїм свідченням. Ця історія змінила моє життя, моє серце і погляд на іншу людину, й дозволила стати на новий, добрий шлях.

Почну від самого початку. Я — мужчина віком 22 років. Коли мені було 13, почалися проблеми з мастурбацією. Спершу вистачало самої уяви, але з часом її виявилося замало. Інтернет починав бути повсюдно доступним, а я не міг противитися спокусам відвідувати порносторінки.

У той час мені це здавалося «невинним», я тримався думки, що мої ровесники роблять так само, ну бо вік дозрівання, така поведінка природна. Сповідь, якщо й була, то слова «вирішую виправитися» були радше автоматичними, ніж продуманими — ну бо нічого по сповіді не змінювалося. Нечистота так укоренилася в моєму житті, що навіть день без мастурбації було нелегко прожити. Майже завжди порнографія і онанізм ішли в парі, причому нищівній парі. Однак у цьому я ще тільки мав переконатися.

У старших класах я почав помічати в собі тривожне явище. Дівчат або однокласниць я сприймав переважно з того погляду, чи схожі вони на тих, яких я бачив в інтернеті. Якщо дівчина «не дотягувала» до того рівня, то вона «вилітала зі списку». Важив тільки зовнішній вигляд. У подальші роки навчання нічого не змінилося. Навіть увійшовши в контакт із дівчиною, на певному етапі я відчував, що далі так продовжувати не можу, це не може перерости у зв’язок. Тоді мене супроводжував переляк, страх, а думки зосереджувалися довкола одного: «Не кохай її!!! Облиш!»

Попри все, мені таки вдалося створити зв’язок із дівчиною. Він тривав близько трьох місяців. Хоча з сьогоднішньої перспективи я ні в чому не міг дорікнути тому зв’язку, однак тоді відчував, що я мушу це закінчити. І так сталося. Я приїхав і просто в очі, не вагаючись, сказав, що більше не хочу бути у цьому зв’язку. Що я її не кохаю. Виходячи і йдучи на поїзд, я не відчував нічого. Ні жалю, ні смутку. Повний брак почуттів.

Сам себе я запитував: чи це вже назавжди? Може, я просто нездатний бути у серйозному зв’язку?

Я побоювався, що справжня відповідь на це питання — «так». Щось же мало за цим стояти, що коли я був сам, то черпав життя повними пригорщами, а коли був у зв’язку, то почувався обмеженим, нізвідки приходили страх і побоювання. Як і думка «Треба це закінчити». А як усе закінчувалося, то моментально спадав камінь з серця. Проте це мало незабаром змінитися.

Більше року тому я почав зустрічатися з колишньою співпрацівницею. До цього ми теж якось бачилися, але вже з рік як наші стосунки набули регулярності. Спільні прогулянки, походи в кіно або на чай. Зустрічі були повні глибоких щирих розмов, а я сам почувався прекрасно поруч із нею. З плином часу ставало дедалі відчутніше, як міцнів зв’язок між нами.

Я розпізнавав це не тільки за дрібними подарунками, а насамперед за тим, як вона інколи дивилася на мене, або за тим, як міцніше обійняла мене на прощання. Тепер уже я не знав, що з цим усім робити. З одного боку, я бачив: набрало ходу щось, що не так просто спинити; певні кроки зроблено; а з другого — думка про те, що ми не можемо бути парою, паралізувала мене.

На нашій наступній зустрічі ми поцілувалися, а вся ситуація була така спонтанна, що я здерев’янів. Після повернення додому страх і боязні знову повернулися, причому з подвоєною силою. Я не був спроможний звільнитися від цих думок — вони невпинно крутилися в голові. Аж до тієї міри, що за два (!) дні після зустрічі я хотів обірвати цей зв’язок, який, всерйоз кажучи, ще й не починався. Ми домовилися на 17.00 у кав’ярні, я прийшов трохи завчасу. Пам’ятаю, як тягнулися секунди, а в голові билася одна думка: «Скінчити і йти…» Ось настала 17‑та, і вона прийшла.

Я сказав їй, що хочу порвати. Запитала, чому. Я вирішив детально розповісти їй про свою проблему, тобто про якусь «блокаду» у твореннях зв’язків. Боявся, що вона не зрозуміє, що визнає мене вигадником, який щось вимудрував, аби лиш від Неї звільнитися. Сам не знаю, чи повірив би у щось таке, якби хтось інший мені це говорив.

Закінчуючи розповідь про це, я вважав, що й наш зв’язок закінчився. О, як же я помилявся! На мої слова «…тому, власне, я хочу розірвати стосунки», пролунало її «НІ».

Здавалося, що сплю. Як то ні?! Як вона може не дозволити мені піти? Аж видалося, що я недочув. Однак вона сказала саме це. Не дозволила мені піти. Зате обіцяла, що допоможе подолати мені проблему, хоч би яка вона була. «Я почекаю на тебе», — і після цих слів у мене потекли сльози.

Неймовірно, скільки в ній виявилося сили й рішучості. Інколи ми згадуємо ті часи і разом зізнаємося, що вона тоді була не сама. Господь Бог діяв усією своєю силою.

То був перелам. Та зустріч, той вечір почали мою переміну. Щоправда, спершу ми не знали, як нам поводитися — ми разом чи ні? Чи поцілунок буде відповідний у такій ситуації? Вона мене кохала вже тоді, й багато разів казала це мені, а я не міг їй відповісти. Вона пішла ва‑банк. Не маючи певності, що колись я сам скажу їй ці магічні слова, включилась у цю ситуацію повністю. Незабаром я вирішив розповісти їй про свою залежність від мастурбації. Спочатку соромився, але усвідомив, що це може виявитися причиною цілої моєї проблеми.

Ніколи не забуду, як сердечно вона подякувала мені за цю розповідь. Відтоді систематично пересилала мені статті про боротьбу з онанізмом, конференції священика. Певної миті і я став сам шукати допомоги у свідченнях інших людей, черпати з них силу.

Я помітив, що все, поєднане з молитвою, починає приносити користь. Почав усвідомлено віддалятися від порнографії, все ще борюся з гріхом мастурбації, але здаватися мені не можна. Водночас я більше наблизився до неї. Через три місяці після того, як хотів від неї звільнитися, я сказав два магічні слова: «Кохаю тебе».

Пам’ятаю, що мав повне усвідомлення цих слів та їхньої правдивості — я насправді покохав її. Не за те, як виглядала, а за її велике серце, за доброту і стійкість. Нині ми щасливі разом, а наш зв’язок розвивається. Також я наблизився до Церкви, частіше ходжу на сповідь і дякую Богові за все, що пережив.

Бог через цю прекрасну жінку звільнив мене від егоїзму і самолюбства, відкрив на іншу людину. Виявилося, що в мені є багато доброго, просто воно було десь глибоко закопане. Тепер його вдалося віднайти, а я почуваюся щасливим, маючи змогу обдаровувати цим добром Її, сім’ю та ближніх.

Ми не усвідомлюємо, як багато Бог спроможний нам дати, як сильно Він здатен нас перемінити. Бог є серед нас, у кожній людині. Я у цьому переконався, повністю й абсолютно.

Ніколи не здавайся у боротьбі зі спокусами та гріхами! Боротьба за чистоту — це боротьба за себе самого, за своє серце.

Не здавайся!

P.S. Може, вас здивувало, що на початку я написав: «я мужчина і маю 22 роки». Отож скажу вам, що це саме так — я більше не почуваюся хлопцем, я почуваюся чоловіком, мужчиною. Величезна заслуга в цьому належить жінці, яка роздивилася в мені мужчину. Цей час моєї переміни так сильне мене збудував і зміцнив, що я почуваюся саме так: мужчиною.

За матеріалами: Deon.pl  

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity