«Не існує святого без минулого, не існує грішника без майбутнього». Про це ще раз пригадав Святіший Отець Франциск під час загальної аудієнції у середу, 13 квітня.
Коментуючи євангельську розповідь про покликання святого Матея, він наголосив, що «Церква не є спільнотою досконалих», а лише тих, які прямують вперед, йдучи за Ісусом, усвідомлюючи свій гріх та потребу Божого прощення.
Оскільки Матей був митарем та збирав податки для Римської імперії, його вважали прилюдним грішником. Але Ісус покликав його йти за Ним. Матей погодився і запросив Учителя на учту до свого дому, де були також його друзі. У цьому контексті зав’язалася суперечка між фарисеями та Ісусовими учнями з приводу того, що ті сіли за стіл з грішниками. Папа звернув увагу на те, що Ісус не віддаляє грішників від Себе, а навпаки, відвідує їхні доми, сідає поруч з ними, а це означає, «що також і вони можуть стати Його учнями».
«Але однаково вірним є, що будучи християнами, ми не стали безгрішними. Подібно до митаря Матея, кожен з нас ввіряється Господній благодаті, не зважаючи на свої гріхи. Всі ми є грішниками, всі маємо гріхи. Кличучи Матея, Ісус показує грішникам, що не дивиться на минуле, на соціальне становище, на зовнішні обумовлення, але, радше, відкриває їм нове майбутнє», – підкреслив Наступник святого Петра, додаючи, що «вистачить відповісти на це запрошення щирим і смиренним серцем».
Як зауважив далі Святіший Отець, таке Христове наставлення не розуміють ті, які наважуються вірити, що вони є «праведниками» та «кращими від інших». Гордість не дає змоги визнати потребу спасіння, не дозволяє «побачити милосердне обличчя Бога та діяти з милосердям», стаючи стіною, яка «перешкоджає стосункам з Богом». Однак, «місією Ісуса» є «шукати кожного з нас», щоб вилікувати наші рани й покликати слідувати за Ним. Він про це каже: «Не здорові потребують лікаря, але хворі».
«Ісус представляється, як добрий лікар. Він звіщає Боже Царство, знаки приходу якого – очевидні: Він оздоровляє від недуг, визволяє від страху, від смерті та від злого духа. Перед Ісусом, – підкреслив Єпископ Риму, – жоден грішник не є виключеним, тому що для оздоровчої сили Бога не існує такої немочі, яку неможливо оздоровити. І це повинно додавати нам довір’я та відкрити наші серця Господеві, аби Він прийшов та нас оздоровив. Запрошуючи грішників до Своєї трапези, Він їх оздоровляє, відновляючи їхнє покликання, яке вони вважали втраченим і про яке забули фарисеї: покликання бути гостями Божого бенкету».
В той час, як фарисеї вбачають у запрошених лише грішників, відмовляючись сісти з ними за стіл, Ісус, навпаки, пригадує їм, що й вони є Божими співтрапезниками. Як пояснив Папа, «сісти за стіл з Ісусом» означає «бути переміненими і спасенними Ним». А в християнській спільноті ця «Ісусова трапеза» має подвійний вимір: трапеза Божого слова та Євхаристійна трапеза. Це і є ліки, «якими нас оздоровляє та живить Божественний Лікар».
Завершуючи розмову з фарисеями, Ісус пригадав їм слова пророка Осії: «Ідіть і навчіться, що означає: я милосердя прагну, а не жертви». Пророк, звертаючись до народу, картав його за те, що молитви, які вони підносили, «були порожніми й непослідовними словами». Незважаючи на союз із Богом та Його милосердя, люд жив поверховною релігійністю, тому пророк пригадував, що без покаяння серця «жодна релігійна дія не є ефективною».
Ісус, як зауважив Святіший Отець, застосовує ці слова до міжлюдських стосунків. Фарисеї були дуже релігійними назовні, але не допускали можливості навернення грішників, не ставили милосердя на перше місце, будучи «вірними сторожами Закону», вони показали, що «не знають Божого серця». Папа порівняв таку поведінку з тими, які отримавши запакований подарунок, дивляться лише на обгортку, не шукаючи того, що всередині.
«Дорогі брати й сестри, – підсумував він, – всі ми запрошені на Господню трапезу. Приймімо запрошення сісти поруч з Ним та Його учнями. Навчімося дивитися з милосердям та розпізнавати у кожному з них свого співтрапезника. Всі ми є учнями, які потребують досвідчити та жити втішаючим словом Ісуса. Всі ми потребуємо поживи Божого милосердя, адже саме з цього джерела випливає наше спасіння».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
