Тиск — величезний. Новітні філософії поїдання неухильно втягують молоді уми. Принцип «або ти, або тебе» старанно штампується на стягах амбітних менеджерів.

Для них немає місця на сентименти, рахується виключно сила волі в поєднанні з силою ліктя, всадженого конкурентові в ребра, і апломбом прориву. Хто я? — я лідер! Іншої опції немає.

Прагнення верховодити становить мету саму в собі. Рідко коли постає запитання у стилі «а що таке бути лідером», «куди я хочу провадити групу/спільноту/колектив», «чого я повинен у зв’язку з цим навчитися».

Безсумнівною батьківщиною сучасного лідерства є Сполучені Штати. Саме з‑за океану приходять до нас найсвіжіші тренди у цій сфері. Я з цікавістю прочитав недавно текст американського публіциста, шукають в ньому нових, несподіваних рецептів для дієвого очолювання людей.

Американський автор, сказати б, Америки не відкрив. Замість цього він послався на кілька простих принципів, допоміжних у виробленні рис хорошого лідера. Варто їх навести, оскільки кожен з нас на своєму рівні покликаний когось провадити.

1. Навчися йти за…

Прагнення лідерів — провадити інших. Саме по собі це нічого поганого. Зрештою, навіть апостол Павло у Посланні до Тимотея стверджує, що бажання вести за собою, бути старшим (український текст говорить про єпископство) — це добра річ (див. 1 Тим 3, 1).

Той же Павло пише, як лідер має виглядати: «Будьте моїми послідовниками, як і я (послідовник) Христа» (1 Кор 11, 1).

Іншими словами, буття християнським лідером це вміння слідувати за конкретним ділом, де гордість від факту очільництва замінюється смиренням того, хто «йде за», позаду, наслідує.

Дуже важливо, щоб молоді лідери навчилися насамперед «іти за» старшим, перш ніж самі стануть когось провадити. Ідеться не тільки про науку наслідування Ісуса, але й про слідування за тими, кого Він нам настановив.

Доми ми не віднайдемо радості в такому житті — в нас немає готовності бути лідером. Сама лиш гординя.

2. Знайди провідника

Великі лідери ніколи не перестають навчатися. Керуючи великими колективами, важливими проектами, вони постійно залишаються відкритими до порад своїх наставників. Варто пам’ятати, що вчитися ніколи не пізно (і ніколи не зарано).

Дозвольмо, аби провідник говорив нам правду ясно і відважно. Вчімося ге тільки на прикладах успіхів, але також і на помилках та невдачах.

3. Закінчуй те, що почав!

Один із золотих принципів у ділі головування каже так: «Роби все, що тобі під силу, аби завершити те, що почав». Не бракує у світі молодих, енергійних людей, які перескакують від однієї справи до іншої, і зрештою не завершують жодної.

Здається, що це питання характеру, яке сильно підриває нашу авторитетність в очах тих, кого ми збираємося очолювати. Досвід показує, що невміння доводити до завершення розпочаті справи може супроводжувати нас ціле життя, стаючи з часом ще болючішою проблемою.

Закінчуймо те, що розпочали, без огляду на те, скільки нам це коштує і як сильно ми хочемо це покинути. І робімо все добре. Абияк покинуте не вважається завершеним.

4. Визнач свої цілі та йди до них послідовно

Цей принцип, здається, аж надміру очевидний. Проте варто його навести, нагадуючи, що великі справи не вершаться за одну ніч. Ми не станемо мудрішими, талановитішими, тренованішими, розвинутішими духовно, більш дисциплінованими і т.д. — за кілька днів.

Ти будеш тим, ким вирішив стати. Твоя особистість, а в підсумку і все твоє життя, буде відображенням цього рішення. Присвяти хвилину, аби відповісти собі на це важливе питання, знаючи, що це щоденний вибір, і рішення попровадить нас до омріяної мети.

5. Не чекай на запрошення

Я мав нагоду познайомитися з людьми, які планували у житті великі речі. На жаль, їм бракувало конкретики. Вже тепер, сьогодні, ми можемо почати йти у визначеному напрямку.

В тебе є ідея для власного бізнесу? Прекрасно. Почни діяти. Навіть якщо за півроку виявиться, що ці ініціатива не принесла жаданого прибутку, то ти і так збагатився, набувши досвіду. Безконечне читання підручників з економіки ніколи не дасть тобі цього знання. Такі само справи і з іншими прагненнями.

Хочеш присвятити час місійній справі? Чудово. Розпочни вже сьогодні допомагати людям, починаючи з тих, хто найближче до тебе. Подивися, які плоди проносить твоя діяльність. Може, навчишся чогось, що зможеш використати у далеких місійних краях.

Весь фокус у тому, щоб ти вмів розпочати на тому місці, де перебуваєш зараз. Не чекай на запрошення.

Кілька цих простих думок, як на мене, творять монолітну цілісність. Вони запрошують до смирення, витривалості, відваги та надії.

Без огляду на те, чи дійсність лідерства близька нам, чи далека, — наведені поради заохочують свідомо переживати життя.

Ярослав Мікучевскі SJ, Deon