1. Коли єпископська кафедра залишається вакантною?
Кодекс канонічного права пояснює, що єпископська кафедра дієцезії залишається вакантною через 3 можливі причини:
- після смерті дієцезіального єпископа;
- після його зречення, прийнятого Римським Понтифіком;
- у зв’язку з переведенням єпископа до іншої дієцезії або позбавленням його посади.
2) Що буде з єпископами-помічниками та вікаріями дієцезії?
Причина вакансії впливає на тимчасове управління дієцезією.
- Коли єпископа переводять до іншої дієцезії, він тимчасово залишається Адміністратором колишньої дієцезії до моменту інгресу в свою нову дієцезію, але з обмеженою владою (ККП кан. 418 § 2). Усі вікарії автоматично позбавляються своєї посади, але якщо вони є єпископами, то продовжують виконувати свої функції вікарія (генерального або єпископського) з тими повноваженнями, що їх мали раніше (кан. 481 § 2). Інші наявні в дієцезії вікарії, що не є єпископами, автоматично звільняються з посади чи то генерального, чи єпископського вікарія (Кан. 418 §2).
- Іншою є ситуація, коли кафедра залишається вакантною через зречення єпископа або у зв’язку із його смертю: треба призначити Адміністратора дієцезії. Усі вікарії автоматично позбавляються своїх посад, але якщо вони є єпископами, то продовжують виконувати свої функції вікарія (генерального або єпископського) з тими повноваженнями, що їх мали раніше. Інші наявні в дієцезії вікарії, що не є єпископами, автоматично звільняються від посади чи то генерального, чи єпископського кікарія (кан. 418 §2).
3) Як відбувається управління дієцезією під час вакантної кафедри?
Першим тимчасовим керівником є єпископ-помічник дієцезії; за наявності кількох єпископів-помічників це буде найстарший щодо єпископської хіротонії. Він дістає владу, передбачену Кодексом канонічного права для Генерального Вікарія (К. 426). Якщо в дієцезії немає єпископа-помічника, то тимчасовим керівником буде Колегія консультантів (1) дієцезії.
У нашому випадку в Києво-Житомирській дієцезії потрібно пояснити одну деталь. Єпископ Ян Пурвінський обіймає офіційну посаду Генерального Вікарія в дієцезії, а не єпископа-помічника. Тому тимчасовим керівником дієцезії є Колегія консультантів.
Влада тимчасових керівників дієцезії дуже коротка і триває до призначення Адміністратора дієцезії.
4) Ким і коли призначається Адміністратор?
- Коли Адміністратора призначає сам Папа Римський. Така посада носить назву Апостольського адміністратора. Зазвичай Апостольський адміністратор є єпископом. Папа Римський також визначає термін його адміністрації.
- Якщо Папа Римський не призначає Адміністратора, то це роблять самі органи дієцезії. У такому разі ця посада має назву дієцезіяльного Адміністратора:
– тимчасовий керівник скликає Колегію консультантів дієцезії. Вони мають обрати дієцезіяльного Адміністратора протягом 8 днів після отримання повідомлення про смерть єпископа або прийняття Папою Римським його зречення, інакше Колегія втрачає своє право вибрати Адміністратора і воно переходить до архиєпископа-митрополита (якщо вакантна Кафедра є саме Митрополичою, то найстарший за хіротонією єпископ митрополії призначає Адміністратора — кан. 422 § 2).
– дієцезіяльним Адміністратором може стати тільки єпископ або священик, старший 35 років.
5) Яку владу здобуває Адміністратор?
Він має таку ж саму владу, як і єпископ-ординарій дієцезії (крім того, що забороняється кан. 427 § 1), але доки кафедра залишається вакантною, не слід впроваджувати ніяких нововведень (кан.428).
6) Коли закінчиться стан вакантної кафедри?
Влада Адміністратора закінчиться інгресом нового єпископа, якого призначить Папа Римський.
7) Чи є інші виняткові ситуації?
Ця процедура передбачена для більшості випадків, зокрема і для ситуації, що склалася в Києво-Житомирській дієцезії.
Винятково буває випадок, коли в дієцезії є єпископ-коад’ютор. Коротко можна пояснити посаду єпископа-коад’ютора як єпископа-помічника з правом на спадкоємство. Коли в дієцезії, де є єпископ-коад’ютор, немає тимчасового керівника, то не треба призначати Адміністратора, бо єпископ-коад’ютор автоматично стає єпископом-ординарієм дієцезії.
8) Яке ім’я треба згадувати під час Літургії, коли єпископська кафедра залишається вакантною?
Під час тимчасового керівництва до моменту призначення Адміністратора не згадуємо жодного імені, пропускаючи ці слова літургійного тексту.
Коли буде Адміністратор (чи Апостольський, призначений Папою Римським, чи дієцезіальний, обраний Колегією консультантів або Митрополитом), то можна згадувати його ім’я, але тільки якщо він є єпископом (2), і не слід його назвати дієцезіальним / апостольським адміністратором. Наприклад:
(Друга Євхаристійна молитва) Пам’ятай, Боже, про Твою Церкву, розпорошену по всій землі. Вдосконалюй її в любові разом з нашим Папою N, з нашим єпископом N. (ім’я адміністратора) та всім духовенством.
9) Як миряни і духовенство мають переживати час вакантної кафедри?
- У дусі віри. Бог є головним провідником історії нашої дієцезії. Він дав нам єпископа для нашого добра. А зараз Бог має інші плани для нас. Завжди треба дякувати Богові за те, що нам дав Пастиря.
- У дусі любові. За нашого єпископа треба молитися. Якщо його перевели в іншу дієцезію — щоби Бог дав йому силу й мудрість для виконання нових обов’язків. Якщо він був змушений зректися (наприклад, з причини похилого віку чи за станом здоров’я), ми також маємо підтримувати його молитвою. Якщо єпископ помер, треба просити про вічне життя для нього в Небі й ніколи не забувати в наших молитвах тих, які віддавали своє життя за нас.
- У дусі надії. Бог не покидає свою отару. Він веде далі історію нашої дієцезії та провадить нас до спасіння. Слід молитися також і за тих, які тимчасово керуватимуть дієцезією, а також просити у Бога про дар нового святого, ревного, батьківського єпископа-ординарія. Слід нагадати, що є певні формули в Месалі про обрання нового єпископа (Меса і молитви в різних потребах / 1. Життя Церкви / 4. Про вибір Папи чи єпископа / ст. 1181).
_____________________________________________________________
(1) Кан. 495 – § 1. У кожній дієцезії слід заснувати пресвітерську Раду, тобто групу священиків, що є ніби сенатом єпископа і представляє пресвітерій. Раді належить допомагати єпископу в управлінні дієцезією за нормами права, щоб якомога успішніше сприяти пастирського благу дорученої єпископу частини Народу Божого.
Кан. 502 — § 1. З членів пресвітерської Ради єпархіального єпископа довільно призначаються кілька священиків, не менше шести, але не більше дванадцяти, що терміном на п'ять років складатимуть Колегію консультантів, на яку покладаються службові обов'язки, визначені правом (…).
(2) «Patet profecto multas ex his rationibus pro iis quoque valere, qui, sive charactere episcopali insigniti sunt sive non, portionem populi Dei, non ut dioecesim ordinatam, gubernant. Quapropter sequentia statuuntur : I. In prece eucharistica nominari debent : a) Episcopus dioecesanus; b) Episcopus, qui ad aliam sedem translatus, prioris retinet administrationem ; c) Administrator Apostolicus « sede plena » aut sede vacante, tum permanens tum ad tempus constitutus, qui sit Episcopus et revera toto munere fungatur praesertim in spiritualibus (…)», Декрет Конгрегації Божественного Культу «De nomine Episcopi in Prece eucharistica proferendo», AAS 64 [1972] 692-694).
За матеріалами: Католицький медіа-центр
фінансово.
Щиро дякуємо!
