Роздуми над Словом Божим на понеділок ХІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Господь Ісус у Нагірній проповіді навчає своїх учнів, тобто нас, побожних християн. Буває, на жаль, що ми вважаємо себе кращими за інших. Ні, ми насправді визнаємо, що скоїли якісь гріхи, але в наших очах вони дрібні, а от гріхи інших — великі. Саме це означають слова «бачиш скалку в оці брата твого, колоди ж у власному оці не добачаєш» (Мт 7, 3). Око бачить те, що назовні тіла, а того, що всередині, воно не зауважує.
Тільки Бог є Суддею. Якщо ми збираємося судити інших, то цим пробуємо посісти місце Бога. Спроба бути «як Бог» — ідолопоклонство, пиха. І то саме наші осудження будуть звинуваченнями проти нас на Суді Божому. Тому Господь Ісус застерігає: «Не судіть, аби вас не судили» (Мт 7, 1).
Вочевидь, ми маємо прагнути зробити цей світ кращим. Але те, що я можу зробити, — це розпочати з себе, заходитися над своїм власним наверненням. Мого брата (або мого супротивника) має силу навернути тільки Бог. Єдино лиш моє власне навернення може бути допомогою для мого брата, аби й він навернувся.
фінансово.
Щиро дякуємо!
