Проповіді

Папа до молоді: Хресна Дорога — це дорога щастя

30 Липня 2016, 01:22 1326
Хресна Дорога Блоні

Слово Святішого Отця Франциска, виголошене під час Хресної Дороги на Блонях.

«Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене» (Мт 25, 35-36).

Ці слова Ісуса становлять відповідь на питання, яке часто постає в наших умах і серцях: «Де ж Бог?» Де є Бог, якщо на світі існує зло, якщо люди голодні, спраглі, безпритульні, вигнанці біженці? Де ж є Бог, коли невинні люди помирають від насильства, тероризму, воєн? Де Бог, коли безжальні хвороби розривають зв’язки життя й любові? Або коли дітей експлуатують, принижують, і ще коли вони страждають від серйозних патологій? Де Бог перед лицем неспокою тих, хто у сумнівах, і душ засмучених?

Існують такі питання, на які немає жодної людської відповіді. Можемо тільки поглянути на Ісуса і Його запитувати. А відповідь Ісуса — така? «Бог у них». Ісус є в них, страждає в них, глибоко ототожнений із кожним з них. Він так з’єднаний із ними, що творить майже «одне тіло». Сам Ісус постановив ототожнитися з тими нашими братами й сестрами, яких випробовує біль і неспокій, погоджуючись пройти дорогою страждань на Голгофу. Помираючи на хресті, Він ввіряє себе в руки Отця й несе на собі і в собі, з жертовною любов’ю, фізичні, моральні та духовні рани усього людства. Обіймаючи дерево хреста, Ісус обіймає нагість і голод, спраглість і самотність, страждання і смерті чоловіків та жінок усіх часів.

Цього вечора Ісус, і ми разом із Ним, з особливою любов’ю обіймаємо наших сирійських братів, які втекли від війни. Вітаємо їх із братньою любов’ю та симпатією. Йдучи Хресною Дорогою Ісуса, ми наново відкрили значення вподібнювання до Нього, через 14 учинків милосердя. Вони допомагають нам відкритися на Боже милосердя, просити про благодать розуміння, що без милосердя людина нічого не може вчинити; без милосердя я, ти, ми всі нічого не можемо зробити.

Погляньмо насамперед на сім учинків милосердя щодо тіла: голодних нагодувати, спраглих напоїти, нагих одягнути, подорожніх до дому прийняти, ув’язнених потішати, хворих відвідувати. Дармо отримали — дармо даваймо. Ми покликані, аби служити Ісусові розп’ятому в кожній людині, зіпхнутій на узбіччя, аби торкнутися Його благословенного тіла в людині виключеній, голодній, спраглій, нагій, ув’язненій, хворій, безробітній, переслідуваній, у біженці та мігранті. Там ми знайдемо нашого Бога, там можемо торкнутися Господа. Сам Ісус нам це сказав, пояснюючи, на підставі якого «протоколу» ми будемо суджені: щоразу, коли ми зробимо це найменшому з наших братів, робимо це Йому (пор. Мт 25, 31‑46).

За вчинками милосердя щодо тіла йдуть учинки милосердя щодо душі: у сумнівах добре радити, невмілих повчати, грішних напоумлювати, засмучених потішати, образи охоче прощати, кривди терпляче зносити, молитися за живих і померлих. У прийнятті людини, випханої на узбіччя суспільства, яка була поранена тілесно, і в прийнятті грішника, пораненого душевно, ставкою є наша достовірність як християн. Сьогодні людство потребує чоловіків та жінок, а особливо молодих людей, таких як ви, яка не бажають проживати своє життя половинчасто; молодих, готових присвятити своє життя безкорисливій любові до братів найубогіших і найслабкіших, за взірцем Христа, який повністю віддав себе заради нашого спасіння. Перед лицем зла, страждання, гріха для учня Христового єдиною можливою відповіддю є дар себе самого, ба навіть дар власного життя, за взірцем Христа; це постава служіння. Якщо хтось, хто називає себе християнином, не живе для того, щоби служити, то він тільки служить, щоб жити. Своїм життям він зрікається Ісуса Христа.

Сьогодні увечері, дорога молоде, Господь знову запрошує вас, щоб ви ставали активними героями служіння; Він прагне зробити вас конкретною відповіддю на потреби і страждання людства; хоче, щоб ви були знаком Його милосердної любові для наших часів! Аби сповнити цю місію, Він вказує вам шлях особистої залученості й посвяти самих себе: це Хресна Дорога. Хресна Дорога — це дорога щастя піти за Христом аж до кінця, часто у драматичних обставинах щоденного життя; це дорога, яка не боїться невдач, маргіналізації бо самотності, оскільки вона сповнює серце людини повнотою Ісуса.

Хресна Дорога це дорога життя і стилю Бога, якою Ісус провадить також і посеред стежок суспільства, інколи розділеного, несправедливого і корумпованого. Хресна Дорога — єдина, яка долає гріх, зло і смерть, бо приводить до променистого світла воскресіння Христового, відкриваючи горизонти нового й повного життя. Це дорога надії та майбутнього. Хто слідує нею зі щедрість й вірою, дає людству надію на майбутнє.

Дорога молоде, в ту Велику П’ятницю чимало учнів повернулися сумними до своїх домівок; інші воліли піти по хатах у село, аби забути про хрест. Я запитую вас: як ви сьогодні увечері хочете повернутися до ваших домівок, до ваших місць розквартирування? Як ви хочете повернутися сьогодні увечері, аби зустрітися з самими собою?

Кожен з вас мусить відповісти на виклик цього питання.

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: