Погляд

Папа до єзуїтів: «У житті не все — чорним по білому»

29 Серпня 2016, 12:15 1511
Папа з єзуїтами

Під час Апостольської подорожі до Польщі з нагоди ХХХІ Всесвітнього дня молоді, 30 липня 2016 р., напередодні літургійного спомину св. Ігнатія Лойоли, засновника Товариства Ісусового, Папа Франциск зустрівся зі співбратами-єзуїтами, які представляли дві провінції цього Ордену в Польщі.

У зустрічі, що відбулася в резиденції краківських архиєпископів, взяли участь також о. Федеріко Ломбарді SJ, тодішній Директор Ватиканського прес-центру, та о. Антоніо Спадаро  SJ, Директор єзуїтського часопису «Civiltà Cattolica».

Святіший Отець особисто привітався з кожним співбратом, після чого відповідав на поставлені запитання. А отримавши подарунки, перш ніж попрощатися, він звернувся до єзуїтів з особливим дорученням. Згідно з його бажанням, часопис «Civiltà Cattolica» оприлюднив зміст цієї розмови, що тривала приблизно 40 хвилин.

Зважаючи на контекст, зовсім не дивно, що перше запитання було таким: «Ваше послання досягає сердець молоді. Як Вам вдається настільки ефективно до них промовляти? Чи можете дати нам деякі поради щодо праці з молоддю?».

«Коли говорю, то мушу дивитися людям у вічі», — відповів Папа Франциск, пояснюючи, що намагається переводити погляд від одного до іншого, щоб усі почувалися включеними у діалог, і це в нього виходить спонтанно. Він зауважив, що молодим людям притаманно ставити запитання, вони не соромляться й запитують дуже безпосередньо. «І молодій людині, — сказав Святіший Отець, — слід завжди відповідати правдиво. (…) Вони прагнуть істини, або ж принаймні чіткого: “Я не знаю, що тобі відповісти”. Спілкуючись із молоддю, ніколи не слід шукати відмовок».

Також, за словами Наступника св. Петра, молодим людям не подобаються абстрактні повчання, а працюючи з ними, слід озброїтися терпеливістю. «Сьогодні один юнак мене запитав: “Що я повинен сказати приятелеві чи подрузі, які не вірять у Бога, щоб вони могли стати віруючими?” Як бачите, молодь, іноді, шукає “рецептів”. Отож треба бути готовими виправляти таке наставлення шукання рецептів і готових відповідей. Я відповів: “Дивися, остання річ, яку ти повинен робити, це — щось казати. Починай щось робити, а вже потім він чи вона запитуватимуть тебе про те, як ти живеш і чому”. Отже, слід бути безпосередніми, прямими в істині», — сказав Святіший Отець.

Наступне запитання стосувалося завдань, які стоять перед єзуїтськими університетами, на що перший Папа-єзуїт відповів: «Університет, проваджений єзуїтами, повинен робити наголос на глобальному, а не лише інтелектуальному формуванні, формуванні цілісної особистості». Бо коли університет стає звичайною «академією знань» чи «фабрикою професіоналів», то він зійшов на манівці.

У цьому контексті Франциск вказав на цінний скарб єзуїтів, яким є духовні вправи, заохочуючи впроваджувати їх також і в академічне середовище. А це, за його словами, означає ризикувати істиною, а не «замкненою правдою, що не підлягає дискусії».

«Правда зустрічі з людьми є відкритою і вимагає, аби дозволити на те, щоб дійсність насправді нас зачепила. Єзуїтський університет повинен бути також включений у реальне життя Церкви та країни, що також є дійсністю. Особливу увагу слід завжди надавати знедоленим, захистові тих, які найбільше потребують опіки. І це, добре затяммо, не означає бути комуністами. Це означає по‑справжньому бути в контакті з дійсністю. У цьому випадку, єзуїтський університет повинен повністю включатися у дійсність, передаючи, зокрема, соціальну думку Церкви».

Зважаючи на те, що серед учасників зустрічі були нововисвячені священики, Папу запитали: «Чи маєте якісь поради для їхнього майбутнього?» — на що той відповів: «Майбутнє належить Богові. Найбільше, що ми здатні зробити, це передбачення; а передбачення походять від лукавого духа. Моя порада: священство — це воістину велика благодать, а твоє священство, як єзуїта, нехай буде зрошене тією духовністю, якою ти жив дотепер».

Здавалося, що розмова добігла завершення. Папі вручили подарунки… Але перш ніж попрощатися, він вирішив звернутися до співбратів з окремим проханням: «Прошу вас працювати з семінаристами. Насамперед, діліться з ними тим, що ми здобуваємо завдяки духовним вправам: мудрістю розпізнавання. Церква сьогодні потребує зростати в здатності до духовного розпізнавання».

Як зауважив Святіший Отець, деякі програми священицького формування наражають на небезпеку навчити їх діяти у світлі апріорі суворо окреслених меж і критеріїв, які не беруть до уваги конкретних ситуацій, мовляв, «потрібно робити ось так, або не слід цього робити», і все. Потім такі священики стикаються з труднощами в тому, щоб супроводжувати молодь і дорослих.

Чимало людей запитують: «Чи це можна, чи не можна?» А тоді, за словами Папи, багато людей виходять зі сповідальниці розчарованими. Не через те, що священик поганий, але через те, що «він нездатний розпізнавати ситуацію, супроводжувати на шляху справжньої проникливості».

«Сьогодні Церква потребує зростання у розпізнаванні, у здатності розпізнавання. І, насамперед, священики цього потребують у своєму служінні. Тому слід вчити семінаристів та священиків на всіх етапах формування, адже вірні часто звірятимуть їм справи свого сумління. Духовний провід не є виключно священицьким даром, але також і мирянським. Це правда. Але, повторюю, слід цього навчити, насамперед священиків, допомогти їм у світлі духовних вправ зростати в душпастирському розпізнаванні, яке шанує закон, але вміє сягнути глибше. Таким є одне з важливих завдань Товариства Ісусового», — наголосив Святіший Отець.

У цьому контексті Папа згадав слова відомого єзуїта-богослова Карла Ранера, який казав, що єзуїт повинен бути «мужем із надприроднім нюхом», тобто мати відчуття як Божого, так і диявольського в тому, що стосується подій життя та історії. «Слід формувати майбутніх священиків не до загальних та абстрактних ідей, які є чіткими й виразними, але до цього витонченого розпізнавання духів, щоб вони насправді могли допомогти людям у їхньому конкретному житті. Слід насправді зрозуміти: у житті не все є чорним по білому чи білим по чорному. Ні! В житті переважають відтінки сірого. І треба навчити розпізнавати оте сіре», — підсумував він.

За матеріалами: Радіо Ватикану  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity