Конституційний Суд України оприлюднив рішення про неконституційність вимог отримання дозволів у місцевої влади на проведення публічних релігійних та інших мирних заходів.
Рішення оголосив 13 вересня 2016 року голова Конституційного суду України Юрій Баулін у присутності представників Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, Інституту релігійної свободи, інших представників громадськості та журналістів.
«У демократичній правовій державі не може бути встановлений різний порядок проведення мирних зібрань залежно від їх організаторів та учасників, мети й місця, форми тощо. А саме: в одних випадках вимагається отримати дозвіл, а в інших — завчасно сповістити про намір провести таке зібрання», — наголошується у рішенні Конституційного суду.
Суд вважає, що Конституція України «зобов’язує державу створити єдиний правовий механізм, який регулює проведення громадянами, громадськими або релігійними організаціями, іншими суб’єктами права публічних мирних зібрань релігійного та нерелігійного характеру».
Проаналізувавши норми Конституції та законів України, Європейської конвенції з прав людини, висновки наукових установ та громадських організацій, позицію органів влади, Конституційний суд дійшов висновку про невідповідність Конституції України положень частини 5 статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306 «Про порядок організації та проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР».
Зазначені законодавчі норми визнані неконституційними та втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення.
У рішенні Конституційного суду наголошується, що відповідно до статті 39 Конституції України єдиною вимогою для проведення публічних мирних зібрань, як релігійних, так і нерелігійних, є їх мирний характер та завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
Рішення Конституційного суду України — обов’язкове до виконання на території України, остаточне і не може бути оскаржене.
За матеріалами: Інститут релігійної свободи
фінансово.
Щиро дякуємо!
