Колективізація мала буцімто ліквідувати "шкідливий буржуазний вплив" приватної власності
Минуло 87 років з дня впровадження радянською владою в Україні ідеї колективізації.
5.ua зібрав 10 фактів про «благополуччя» по-радянськи та його наслідки для українців.
1. 20 жовтня 1929 року ЦК ВКП(б) офіційного оголосила суцільну колективізацію. Колективізація передбачала створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %.
2. Колективізація мала буцімто ліквідувати "шкідливий буржуазний вплив" приватної власності.
3. Фактично, метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Влада СРСР хотіла реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення.
4. Найпотужніше колективізацію впроваджували у сільській місцевості, тому вона більше нагадувала війну режиму проти селянства.
5. Колективізацію історики називають однією з причин Голодомору 1932-1933 років в Україні.
6. У рамках колективізації радянська влада конфісковувала врожай зернових та інших продуктів у селян, що і призвело до багатомільйонних жертв.
7. Колективізація породила таке явище як "розкуркулення" селянства. У ході колективізації постало питання про долю заможних селян. Офіційна ідеологія зображувала їх як куркулів, лютих ворогів радянської влади, жорстоких експлуататорів. Насправді лише невелика їх частина використовувала найманих селян. У грудні 1929 року на конференції істориків-марксистів Йосип Сталін поставив завдання "ліквідації куркульства як класу". Особливо інтенсивно терор проти заможних селян провадився в перші місяці 1930 року.
8. Всього в Україні за роки колективізації експропрійовано близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2–1,4 млн людей. Понад половину з них — близько 860 тис. чол. — виселили на Північ і до Сибіру. Ця безправна категорія населення називалася «спец переселенцями», зазнавала нелюдських страждань, використовувалася на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей та дітей, загинуло.
9. У період колективізації в Україні відбулося 7382 бунти селян і акти масової непокори, 15 з яких визнані як широкомасштабні озброєні повстання проти Радянської влади.
10. За даними науково-демографічної експертизи, загальна кількість загиблих від Голодомору становить 3 млн 941 тис. осіб. Хоча деякі історики запевняють, що кількість жертв може сягати 8 млн.
фінансово.
Щиро дякуємо!
