Україна

У Вінниці молилися за померлих, репресованих і закатованих

02 Листопада 2016, 16:18 854 Ігор Богомолов
У Вінниці молилися за померлих, репресованих і закатованих

Меморативний захід «Вогник пам’яті» відбувся у центральному парку міста Вінниці – в тій його частині, де раніше знаходився міський римо-католицький цвинтар – 1 листопада.

Цю акцію, організовану римо-католицькою спільнотою міста при підтримці Генерального консульства Польщі у Вінниці, було присвячено вшануванню пам’яті як усіх померлих вінницьких католиків, так і загиблих під час «великого терору» – масових репресій 30-их років минулого століття. Адже  за оцінками істориків близько 1300 осіб, розстріляних в ті часи у Вінниці, їхні кати, ховаючи сліди свого злочину, поховали (точніше – закопали в землю) на околиці цього цвинтаря, перетворену у «спецтериторію НКВС».

У Вінниці молилися за померлих, репресованих і закатованих

У заході взяли участь настоятель парафії Матері Божої Ангельської о. Костянтин Морозов  OFMcap, Генеральний консул Польщі у Вінниці п. Пшемислав Шиманський , котрий висловив свою вдячність за таку можливість «вшанувати пам’ять своїх померлих родичів», перебуваючи далеко від рідного дому, співробітники консульства, парафіяни римо-католицьких парафій міста.

У Вінниці молилися за померлих, репресованих і закатованих

«Ця акція, сказав для CREDO один з її ініціаторів і організаторів громадський активіст Юрій Войціцький, проводиться у Вінниці вже втретє. Започаткували ми її два роки тому, 1 листопада  2014 року. Тоді на будівлі колишнього радіовузла парку було встановлено пам’ятні дошки українською і польською мовами. Чому саме на цій будівлі? Істориками доведено, що в XIX – на початку ХХ століття це була каплиця – скоріше за все, приватна каплиця когось, чиї родичі були тут поховані ..»

«Хоч цей захід ініційовано  польською і римо-католицькою громадами міста, — продовжив пан Юрій, — він не  обмежується рамками однієї конфесії  чи, тим більше, однієї нації. Сподіваємось, що він набуде – і, власне, вже набуває, – характеру загальноміського.  Вшановуючи пам’ять тих, хто жили  до нас, ми також намагаємось відкривати історію міста, особливо ті її сторінки, які десятиліттями ретельно від нас приховувались. Адже це наша спільна історія  …»

У Вінниці молилися за померлих, репресованих і закатованих

Саме про багату історію цвинтаря, що 80 років тому засипано землею і над його засипаними могилами влаштовано парк  – а це місце поховань було одним з найстарших у Вінниці –  розповів учасникам заходу голова Вінницького історичного товариства Олександр Федоришен. Так, у 1919 році тут знайшли вічний відпочинок вояки війська Української Народної Республіки,  що віддали життя за незалежність нашої країни. Звертаючись до подій того часу, пан Федоришен сказав, що 1 листопада виповнюється річниця постання  Західноукраїнської Народної Республіки, «і ця сторінка теж є для нас гірким уроком,  бо братерська кров українців і поляків  лилась тоді на  вулицях  Львова та інших міст».  Пан Олександр назвав символічним те, що нині на львівському Личаківському цвинтарі ті, хто колись воювали між собою – польські захисники Львова і вояки українських збройних формувань – поховані поруч і закликав пам’ятати слова, які багато разів повторювались в наш час і які вперше тут, у Вінниці, озвучив Юзеф Пілсудський: «Без незалежної України не можлива незалежна Польща». Пан Олександр також висловив намір передати частину зібраних ним історичних матеріалів товариству «Kresowiacy – Winnica».

Про свої дослідження, пошуки тих, хто був похований на вінницькому римо-католицькому цвинтарі, розповів парафіянин храму Матері Божої Ангельської історик Валерій Франчук.

У Вінниці молилися за померлих, репресованих і закатованих

Після молитви за упокій померлих, яку очолив о. Костянтин, учасники заходу взяли по одній-дві свічки і, під звуки музики старовинного італійського композитора Томазо Альбіноні, що її виконував скрипаль Юрій Кшивак, рознесли їх по території, яку займав цвинтар, а також до пам’ятників жертвам Голодомору і репресій.

Юрій Войціцький поділився намірами встановити імена та прізвищах усіх закатованих сталінським режимом, що були поховані на терені нинішнього парку, а також звернутись до влади з пропозицією зробити цю частину парку «зоною тихого відпочинку», де б не проводилось гучних розважальних заходів.
Фото: Vezha

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Вінниця
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books