Біблійні роздуми

Бути вівцею без пастуха — небезпечно

03 Грудня 2016, 14:45 2454
Вівці

Роздуми до Слова Божого на суботу І тижня Адвенту

Побачивши ж юрби, змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха.

Затримаймося над цим зворушливим образом, що Господь Ісус змилосердився над людьми, бо «були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха». Вівцям без пастуха доля — або загинути, або опинитися в чужих руках. «І порозпорошувалися вони з браку пастиря, — скаржиться Бог у книзі Езекиїла, — і стали за їжу для всякої польової звірини, і порозбігалися…» (34, 5).

Замислімося у світлі цього образу овець без пастуха, наражених на загибель у вовчих пащах чи в зубах гієни, яким великим нещастям для людини є згубитися в Ісуса Христа, Пастиря, який єдиний може нас привести до Предвічного Отця. Інколи ми про це думаємо просто як про зміну світогляду. Різні світогляди рівноправні перед законом — і це цілком слушне. Але якби різні світогляди були однаковими також у світлі правди — це означало би, що всі ми разом усе ще перебуваємо в пітьмі й тіні смертній. Якби Господь Ісус був Пастирем і Спасителем тільки тих, хто в Нього вірить, це би означало, що Він узагалі не є Пастирем і Спасителем.

На щастя, правда Божа інакша. Бог змилосердився над нами, бо ми були як вівці, що не мають пастиря, і дав нам свого Сина. І кожен, хто належить до вівчарні Господа Ісуса, може почуватися безпечним, що буде приведений до життя вічного.

Заодно нехай нас огорне частка того змилування, яке в сьогоднішньому Євангелії Господь Ісус проявляє до всіх тих, що були як вівці без пастуха, наражені на небезпеку бути викраденим такими «дикими звірами», як алкоголізм, розпуста чи наркоманія, на ризик шукання порятунку в різних псевдоспасителів, які не можуть спасти людину. Сьогодні, через дві тисячі років після приходу людини на світ, сотні мільйонів людей усе ще перебувають у такій ситуації, як ніби Спаситель узагалі до нас не приходив. Вони постійно такі, як вівці без пастиря, наражені на духовну смерть через безглуздість свого життя або внаслідок довірення його тим чи іншим фальшивим месіям чи фальшивим «рятівним» ідеологіям.

Ми ж, по-перше, часто дякуймо Богові за те, що маємо це щастя — знати Христа й належати Йому. По‑друге, більше й щоразу більше молімося про те, аби щораз то нові люди розпізнавали у Христі свого Пастиря і Захисника. А по‑третє, вслуховуймося у Божий заклик, бо, може, саме через нас Господь Бог хоче привести до Доброго Пастиря Ісуса Христа когось із наших близьких чи знайомих.

о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Яцек Салій

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity