Роздуми до Слова Божого на понеділок ІІІ тижня Адвенту
«Йоанове хрещення — звідки було? З неба чи від людей?»
Епізод, представлений у сьогоднішньому Євангелії, стався напевно Вербної неділі увечері; у будь-якому разі, незабаром після тріумфального в’їзду в Єрусалим та після вигнання перекупників із Храму. «Яким правом ти це чиниш? — запитували люди Ісуса. — Хто дав тобі цю владу?»
Але то не вони Йому, а Син Божий людям визначить площину розмови. «Спершу дайте ви Мені відповідь, — каже. — Йоанове хрещення був із неба чи від людей?» Вистачило одного питання, аби проявилася вся їхня зневага до правди. Цих людей насправді ніщо не обходить! Не обходить їх і послух Господу Богу. Їх цікавить тільки гра, яку вони провадять.
Придивімося до їхньої ментальності, як вона розкривається у світлі питання, поставленого Господом Ісусом. Вони взагалі не замислюються над тим, чи з неба було Йоанове хрещення, чи від людей. Єдина їхня проблема — яка відповідь буде для них вигідніша. І клопіт, справжній клопіт для них — те, що обидві відповіді невигідні. Бо якщо скажуть, що Йоанове хрещення з неба, то як відповісти на наступне цілком логічне запитання: ну то чому ж ви його не прийняли? А якщо скажуть, що Йоанове хрещення було суто людською ідеєю, то натовп буде вельми незадоволений, а це «чревато».
Тому вони відповідають: «Не знаємо». Але це «не знаємо» означає, по суті справи, таке: це нас не стосується; ми — вище за правду, ми вище за всі ці заклики Йоана Хрестителя до навернення.
На жаль, це позиція, яку може зайняти кожен із нас. Ми відговорюємося, що в нас забагато обов’язків, що ми не можемо собі дозволити бути серйозніше зайнятими релігією. Або постійно заново переконуємо самих себе, що в Церкві людей багато, й тому ми тримаємося збоку. А тим часом може бути так, як це показав Ісус у сьогоднішньому Євангелії: що ми втікаємо від правди Божої, що не подобається нам Божий заклик навернутися і змінити життя.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002