Ключик

На шпальті місцевої газети було оголошення: «Шукаю ключ, який загубився! Прошу, відгукніться!».

— Так це ж про мене! – замріяно проспівав Скрипковий Ключ.

— Ого, мене шукають! – гонористо сказав Золотий Ключик, – Ну, тут дивного нічого немає, я ж – Золотий!

— Ой, це ж я пропажа, я завжди всюди гублюся, – подумав Ключик від дівочого серця, – треба негайно знайти свого власника.

Дуже скоро всі існуючі у світі ключі зустрілися за вказаною адресою. Але зайти всередину приміщення не могли – двері виявилися зачиненими.

— І що ми з ними маємо робити? – запитав Басовий Ключ.

— Відчинити треба. Тоді й буде зрозуміло, кого з нас шукають, – резюмував Журавлиний Ключ.

— О, та це легко! Я відкриваю всі нотні стани в музиці. Без мене не обходилися такі музичні світила, як Моцарт, Шуберт, Вівальді. Та, що там говорити, я відкриваю двері у весь музичний світ, – проспівав соло Скрипковий Ключ

— Ану, вступися з дороги, закарлючко! Давай я спробую! – безцеремонно відсунув його Будівельний Ключ. – Повірте, я маю досвід у таких речах. Потрібно змастити чимось, щоб легше прокрутився. Може заржавів?

— Тихо, а то ще зломиш! – зупинив Ключик від дівочого серця – З ним потрібно лагідно. Я тільки так відкриваю двері до всіх сердець! А вони знаєте, які непіддатливі?

— Та ні, тут бракує мене! – впевнено направляючись до дверей, сказав Золотий Ключик.

Робив кільканадцять спроб, але нічого не вийшло і в нього. Журавлиний навіть не пробував.

— То напевно я, – промовив Ключ від дверей легенько відкриваючи замок.

У житті кожні двері потребують відповідного ключа. Одним вдасться відчинити двері до слави скрипковим ключем, а комусь ключик від серця допоможе відкрити двері до сімейного щастя. Кожні ключі відчиняють якісь двері, головне — підібрати відповідний. І якщо щось не виходить — просто не той ключ підбираємо…

Фото: Pixabay