Роздуми до Слова Божого на п’ятницю ІІІ тижня Адвенту
« Та в Мене свідчення більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив Мені для мого виконання».
Добрий вплив однієї людини на інших завжди минає. Час від часу ми маємо щастя взяти участь у реколекціях, які нас глибоко зворушують і запам’ятовуються надовго. Однак раніше чи пізніше їхній благословенний вплив вичерпується. Навіть якнайбільш харизматичний проповідник — це тільки світильник, який світить до певного часу.
Один лиш Ісус Христос є сонцем, яке невпинно освітлює та обігріває всіх, хто до Нього наближається. Робить Він це насамперед за посередництвом своєї Церкви. Присутній у Церкві Святий Дух невпинно нагадує нам те, чого нас навчив Христос. Робить Він це також через послугу пастирів Церкви, а також через свідчення віри, яким ми взаємно (не раз навіть не усвідомлюючи цього) освітлюємо одне одному дорогу. Дух Святий, крім усього, також ж внутрішнім Учителем, спроможним прийти безпосередньо у наші серця й промовляти там від імені Христа Спасителя.
Христос, який діє у Церкві, невпинно обдаровує нас не тільки своїм ученням. Його благодать нас зціляє, зміцнює, перемінює в нове творіння. У Церкві розкривається навіть саме джерело Його благодаті, Його хресна Жертва. Можна сказати, що Церква це те діло Христове, яке особливо виразно свідчить про те, що Він прийшов від Отця.
Фальшиві пророки також нам не раз казали, що достатньо триматися Христа, а Церква для цього не потрібна, ба навіть Церква утруднює доступ до Христа. Ми на це відповідаймо, що «Христос возлюбив Церкву» (Еф 5, 25), і що кожен, хто хотів би відділити Христа від Його Церкви, виконує діло диявольське. Вираз «диявол» грецькою мовою означає «той, хто розділяє».
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002
фінансово.
Щиро дякуємо!
