Погляд

З біографії Папи Франциска. Про кохання і небезпеки

20 Грудня 2016, 12:52 2667
телефон Папа

На прохання читачів сайту, продовжуємо публікацію уривків із книжки Елізабетти Піґе.

 

Перше кохання

«Нас єднало все те, що може єднати у цьому віці. Зустрічались ми завжди в барі по Авельянеда і Сеґурола, де грали в більярд. У вихідні штурмували якийсь із домів, ішли танцювати до клубу в дільниці Чакаріта, бо там було багато молодих дівчат. Хорхе мав дівчину з передмістя».

Відомою є історія з 12-річною Амалією Дамонте, донькою сусідів сім’ї Берґольйо. Якогось дня Хорхе зізнався їй у коханні й застеріг, що як вона його відкине, то він присвятить своє життя Богові. «Сказав, що як не одружиться зі мною, то стане священиком. То були такі хлоп’ячі залицяння, нічого більше. На щастя для нього, не оженився на мені, й тепер він — Папа», — згадує 76‑річна вже Амалія, в якої з обличчя не сходить усмішка. «Він дав мені аркушика, на якому намалював білий будиночок із червоним дахом і дописав: “Куплю тобі такий будиночок, коли ми поберемося”». Питання ніби вирішене, але тут спалахнув сусідсько-сімейний конфлікт, коли батьки «Джульєтти з Флорес» довідалися про любовного листа. Батько розгнівався й заборонив їм бачитися.

Одразу після того, як Берґольйо прийняв престол Петра, ця обірвана любовна історія стала гарячою новиною по всій пресі цілого світу. Однак надалі залишається невідомою справжня дівчина Берольйо. Ідеться про серйозніші стосунки з дівчиною із кола знайомих, з якими молодий Хорхе ходив на танці.

Чому перестав? «Відкрив покликання до священства», — відповів Берґольйо.

Майбутній папа, який, подібно до Йоана Павла ІІ, вступив до семінарії у зрілому віці, має природні стосунки зі знайомими йому жінками. Одна з них навіть викликала в ньому певні сумніви у покликанні. «Коли я був у семінарії, захопила мене одна дівчина, з якою я познайомився на шлюбі дядька. Я був вражений її вродою, її розумом… Що ж, тривалий час я почувався як обухом ударений, постійно замислювався, — зізнається Берґольйо. — Коли після того весілля я повернувся до семінарії, то цілий тиждень не міг молитися, бо щойно розпочинав, як у моїй голові з’являлася та дівчина. Я мусив заново обдумати, як учиню. Я ще був вільний, бо тільки навчався у семінарії; міг повернутися додому, і все. Мені довелося ще раз продумати свій вибір. Я знову обрав духовний шлях — або радше дозволив себе до нього вибрати».

 

Врятовані від знищення

…Раптом він входить у натовп і падає в обійми 67‑річного Серхіо Гобуліна і його дружини Ани Барсоли. Це їм він уділяв шлюб у день 14 листопада 1975 року. І це завдяки ньому Серхіо зміг вирватися з рук військовиків і втекти з країни.

Серхіо, який від початку 1977 року мешкає у Порденоні на північному сході Італії, це ще один незнаний приклад людини, врятованої завдяки допомозі Берґольйо. Батько Хорхе надавав допомогу соціальним працівникам, які ходили у бідняцькі райони і яких переслідували й арештовували військові, звинувачуючи у терористичній та підривній діяльності. Коли Хорхе Берґольйо став папою і знялася хвиля звинувачень у його співпраці з режимом, Серхіо почувся зобов’язаним розповісти свою історію.

«Я можу сказати, що живу тільки завдяки тому, що він мене урятував», — каже Серхіо, якого 1976 року арештували на 18 діб і піддали тортурам. Звільнили його після втручання тодішнього Провінціала єзуїтів в Аргентині. Берґольйо перевернув небо і землю та стукав у всі можливі двері.

«Я познайомився з Берґольйо 1969 року, коли як мирянин прийшов вивчати теологію в університеті Спасителя, у Вищому коледжі в Сан-Міґелі. Він був моїм викладачем теології духовності. Також там були викладачами отці Йоріо і Халікс», — розповідає Гобулін. Сам він родом з італійської родини, яка 1950 року оселилася у Вілья Констітусьон, провінція Санта Фе, в Аргентині.

«Після першого курсу теології я вирішив оселитися в одній з бідних дільниць, Вілья Мітре, у Сан-Мігелі. Разом із групою товаришів ми стали займатися різною працею: створили вечірню школу для тих, хто не вмів ні читати, ні писати; лікарський кабінет; ми добували плити для тротуарів, створили мережу питної води. То були 1971-1972 роки. Я ніколи не був католицьким діячем, навіть до церкви не ходив. Але Берґольйо був людиною відкритих поглядів на відмінності. Він провів зі мною три чи чотири дні, аби побачити, що я роблю, — розповідає Серхіо, який супроводжував отця Хорхе у поїздці провінцією Санта Фе. — Якось, коли він сам їхав автомобілем, задрімав за кермом і ледь-ледь не став причиною аварії. Тоді до нього дійшло, що їздити краще з кимось».

Серхіо працював у Сан-Мігелі, у поліграфічному відділі Національної обсерваторії космічної фізики (тоді вона належала єзуїтам, а після перевороту — льотчикам). Після воєнного перевороту 1976 року розпочалися проблеми. Раптові напади змусили Серхіо полишити бідняцьку дільницю. Викрадення ж сталося в середині жовтня. Йому тоді було 29 років.

«Мене не було 18 днів. Я не знаю, де мене тримали; імовірно, на авіабазі в Морено. Не давали ні їсти, ні пити. Катували. Хотіли, щоб я зізнався в участі у терористичній діяльності. Тоді кожна соціальна робота у бідняцьких дільницях вважалася диверсійною діяльністю. Оскільки я ніколи не відмовлявся від італійського громадянства, то коли мене випустили, я переховувався в Італійському шпиталі, а віце-консул Енріко Каламаї взяв мене під опіку консульства. Він також привів мою дружину й шестимісячну донечку. Пам’ятаю, як за день до звільнення, під час допиту, якийсь офіцер, який розмовляв краще від інших, сказав, що я можу вийти завдяки старанням однієї людини з Церкви. Коли Берґольйо провідав мене у шпиталі, він підтвердив, що усіма можливими способами намагався витягти мене звідти живого. Він наполегливо умовляв мене виїхати з Аргентини».

За підтримки італійського консульства, у січні 1977 року Серхіо, його дружина і донька виїхали до Італії.

…Зустріч в Апаресіді була випадковою. Знайомі Серхіо — власники Friulmosaico, фірми, яка виграла тендер на закінчення робіт у куполі базиліки. Вони запросили його інспектувати частину робіт, а при нагоді він зміг побачити Папу під час короткого паломництва до найбільшого на світі марійного санктуарію.

За матеріалами: wiara.pl  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com zlib project Immediate Unity