Церква відзначає сьогодні третій день октави Різдва.У нашій літургії святкування Різдва триває вісім днів. Октава (лат. Octavus — восьмий) це час, який включає в себе важливу урочистість і сім наступних днів. Вона має багатовікову традицію.
На початку ІІІ ст. виникла октава Воскресіння, протягом якої відбувалися богослужіння й катехизи для новоохрещених дорослих. Після хрещення у пасхальну ніч необхідне було втаємничення (тобто mistagogia) у повніше розуміння таємниці спасіння (що й відбувалося в октаві). У VII столітті була укладена октава Різдва, потім Божого Тіла і Пресвятого Серця Ісуса.
У римському обряді, оновленому за дорученням II Ватиканського Собору, збереглися тільки дві офіційні октави: на Великдень та Різдво.
Другий день октави Різдва, 26 грудня, присвячений св. Стефану, диякону і першому мученику. Літургійний культ св. Стефана відомий ще з IV століття. У державі Каролінгів, а потім і в інших західних та північних країнах, св. Стефан став покровителем коней, тому 26 грудня освячували овес. У деяких парафіях цей звичай існує до сьогодні.
Третій день октави, 27 грудня, присвячений св. апостолу Йоану. Його літургійний культ існував, починаючи з IV століття. У день св. Йоана освячується вино і дається віруючим: «Bibe amorem s. Joannis». Це дуже стара традиція Церкви, що сягає середньовіччя. Вона пов’язана з легендою, згідно з якою св. Йоан благословив чашу з отруєним вином. Версії цього переказу різні. Одна каже, що це імператор Доміціан, який викликав апостола до Рима, щоби там його вбити, подав йому келих з отруєним вином. Святий Йоан поблагословив його, і келих розпався.
Сьогодні ця традиція має інше тлумачення. Головним посланням Євангелія від св. Йоана є любов. Ось чому, коли подається це вино, то священик каже: «Пий любов св. Йоана». Тому що вино — сягаючи біблійних коренів — означає щастя, радість і водночас — страждання та любов. Червоний (а саме такий найчастіше його колір) це колір любові.
Четвертий день октави, 28 грудня, свято Невинних немовлят, введене в літургію в п’ятому столітті. Невинні немовлята — це діти з Вифлеєма та його околиць, які невинно віддали своє життя за Христа. Історія цієї події стала змістом літургійного свята.
Наступні дні, тобто 29, 30 і 31 грудня відповідно до законів октави, є продовженням святкування Різдва. На цей час припадають два довільні спомини — св. Томаса Бекета, єпископа та мученика (29 грудня), та св. Сильвестра I, Папи (31 грудня).
Натомість свято Святого Сімейства, яке Католицька Церква святкує щороку в першу неділю після Різдва, в теологічній октаві Різдва Христового цього року припадає на 1 січня, коли святкується урочистість Пресвятої Богородиці Марії. Тому свято Святого Сімейства цього року перенесено на п’ятницю 30 грудня.
Культ Святого Сімейства поширився у XVII столітті як спонтанна реакція на деморалізуючі наслідки Тридцятилітньої війни (1618 — 1648 рр.), від якої особливо постраждали сім’ї. Культ Святого Сімейства звернув тоді увагу на зразок сімейного життя.
Це свято почали систематично відзначати в різних країнах, починаючи з XVIII століття, а схвалив його Папа Лев XIII. Хоча його почали святкувати в усій Церкві за рішенням Папи Бенедикта XV. Натомість у постійну літургію це свято було впроваджене під час понтифікату Папи Лева XIII, який на прохання кардинала Бауса, архиєпископа Флоренції, 20 листопада 1890 року видав декрет про затвердження «культу на честь Святого Сімейства». Богослужбові тексти на свято Святого Сімейства уклав Папа Лев XIII. Також йому належать прекрасні гімни, присвячені цьому дню. Читання дібрані так, щоб акцентувати біблійні сцени, в яких присутня Свята сім’я. Тексти Святого Письма водночас підкреслюють обов’язки членів сім’ї.
Останній день октави Різдва припадає на 1 січня — це урочистість Пресвятої Богородиці Марії. Крім того, це також Всесвітній день миру, з нагоди якого Святіший Отець оголошує своє послання миру, звернене до всіх людей доброї волі.
Кожен Папа у своєму посланні миру звертає увагу на різні аспекти побудови миру в сучасному світі. Девізом 50‑го Всесвітнього дня миру є слова: «Відмова від насильства: стиль політики на користь миру». Папа Франциск закликає, щоби любов і відмова від насильства стали способом нашої поведінки у міжособистісних, суспільних та міжнародних стосунках. Він просить також, щоби «відмова від насильства стала характерним стилем наших рішень, наших відносин, наших дій та політики в усіх її формах».
За матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
