«Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє» (Пс 119, 50)
«Вірю, поможи моєму невірству!» (Mк 9, 24)
Протягом щонайменше останнього місяця чи двох світ говорив, ба навіть кричав, про Різдво, а кульмінацією усього стало, мабуть, гучне розгортання подарунків різдвяного ранку. Однак не встигнемо ми й озирнутися, як свята минуть і можна буде спаковувати гірлянди й декорації, які ми з таким натхненням розвішували. Та доки свято ще триває, спробуймо замислитися, що нам слід зробити, аби Різдво жило в нас, аби жити таємницею втілення Божого Сина — навіть у липні.
Світ вітатиме нас із Різдвом протягом найближчих днів. Можна вважати це гучним вибухом, який допоможе нам тривати у тихому поклонінні Месії. У ніч народження Спасителя ангели співали: «Слава во вишніх Богу!», а пастухи пішли віддати Йому честь. Велика радість панувала тоді у Вифлеємі, та згодом, схоже, усе затихло. Свята Родина повернулася до звичних занять, імовірно віднайшовши якесь стабільніше помешкання та залишивши стайню, до появи мудреців зі Сходу, які прагнули одного: поклонитися Богові, що став немовлям. Світ рухався й далі, обітниці були здійсненні.
З огляду на це все Різдво здається певним звершенням увінчанням усіх сподівань, очікувань та обітниць, виявом того, що усе здійснилося. Дитя, на яке очікували народи, дарує радість кожному людському серцю; однак спасіння принесе плоди лише після страждання, смерті й воскресіння Христа.
Але псалмоспівець каже, що слово приносить життя, обітниця оживляє (пор. Пс 119, 50). План щодо нас досі залишається нерозкритим, серце потребує утіхи, а порожнеча усередині все ще болить, хоч ми відчуваємо якісь зміни. Адже, навіть подорожуючи, ми тішимося домом, до якого прямуємо. Під час Різдва ми споглядаємо Дитину, що стане нашим спасінням, та глибоко віримо, що так і буде. Ми відкриваємо це у його солодкій слабкості, відновлюючи красу, яку наша душа втратила у вирі проблем і труднощів, які приніс рік, що минає. Отож, навіть якщо наша самотність зростає, а, зацьковані та загнані щоденними турботами, ми не знаємо, куди йти далі, клякаючи перед вбогими яслами, — ми відчуваємо ясність, яку неможливо зустріти ніде поза межами темної вифлеємської стайні.
Проблема у тому, що ми постійно поспішаємо: навіть якщо і йдемо на Святу Месу опівночі, то надто швидко залишаємо ці ясла з Немовлям, яке там лежить, аби повернутися до щоденних турбот, труднощів і проблем, до світу втрачених сподівань та розпачу. А що як замість усіх тих постанов та планів на зміни у новому році ми зробимо одне‑єдине: рішення жити Різдвом? Я триватиму при яслах. Коли хтось, кого я люблю, зранить мене; я довірятиму Йому; якщо світ і його справи тяжітимуть наді мною, я все ж вдивлятимусь у красу Новонародженого. Якщо я не бачитиму надії на завтрашній день, пам’ятатиму про обітниці Різдва, які здійсняться у Неділю Воскресіння. Навіть якщо 2017 рік буде не кращим за 2016‑й, я дозволю цій обітниці обдаровувати мене життям.
Набагато простіше вірити й сподіватися на краще під час Різдва. Навіть фільми переповнені чудесами, які здійсняться, якщо ми лиш у це повіримо. Однак ми, які так охоче поклоняємося Богові в яслах у грудні, часто відмовляємося вірити, що Він діятиме із такою ж силою, скажімо, у березні чи липні. На порозі нового року тримаймося віри, яка супроводжує нас у часі Різдва, та просімо, аби Господь перемінив наші серця, що сумніваються у Ньому.
Господи, вірю, що ангели співали Тобі хвалу; поможи моєму невірству вислуханими молитвами!
Господи, вірю, що пастухи вклонилися Тобі; поможи моєму невірству Твоєю міццю, що змінює серця!
Господи, вірю у Тебе, хоча й Небесний Отець дозволив, аби Ти народився у жахливих умовах, допоможи моєму невірству, указуючи дію Твого Провидіння у моєму житті!
Господи, вірю, що Ти народився для мене, допоможи Моєму невірству у Твоїй великій любові, якою мене обдаровуєш!
Під час святкування Різдва ми з усіх сил звіщаємо світові народження Месії. Хай нам також не забракне віри у здійснення обітниць, які це народження заповідає; дозвольмо цим обітницям змінювати нас. Господи, допоможи нашому невірству!
За матеріалами: Аleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
