Роздуми до Слова Божого на 2 січня
«Серед вас стоїть Той, кого ви не знаєте, який іде за мною, — я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті».
У реченні, яке передує сьогоднішньому уривку з Євангелія, Христос представлений як Свідок Предвічного Отця: «Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був» (Йн 1, 18). Й одразу після цього євангеліст розповідає про Йоана Хрестителя як про свідка Ісуса Христа, посланого на свідчення про те, що Ісус це Месія.
Погляньмо, яка прірва ділить цих двох свідків — Ісуса Христа, Свідка Предвічного Отця, і Йоана Хрестителя, свідка Ісуса Христа. Без Ісуса ми б узагалі не змогли пізнати правду про Предвічного Отця. Пророки були слугами Божими, через яких Бог промовляв до нас, але самі вони могли знати Бога тільки вірою та розпізнавати у знаках. Про Сина Божого було би навіть мало сказати, що Він пізнає свого Отця у безпосередньому єднанні віч-на-віч — таким способом Бог дає нам себе пізнавати у житті вічному. Натомість Син Божий існує в тій самій природі, що й Отець, любить свого Отця тим самим Святим Духом, яким Отець любить Його. Він прийшов до нас не тільки як якнайбільш автентичний Свідок, але як той єдиний, про кого можна сказати, що знає свого Отця в усій повноті.
І це неймовірне, що саме цей Свідок представляє нам правду про свого Предвічного Отця з допомогою притчі про марнотратного сина. Саме цей Свідок повчає нас, що хто бачить Його, той бачить також і Отця. Отже, Предвічний Отець так турботливо любить усіх нас, грішників, і є таким всемогутнім, а водночас таким смиренним, як ми це бачили в Ісусі Христі. Натомість Йоан Хреститель був свідком у зовсім іншому сенсі: він був першим зпосеред свідків Христа. Відтоді свідчення про Христа складається у кожному поколінні — тими, хто проголошує Євангеліє, і свідками-мучениками (martyros).
Якби Господь Ісус не прийшов до нас як Свідок свого Отця, ми б ніколи не знали істотної правди про Бога. Якщо ж натомість Він покликав Йоана Хрестителя як свого свідка, а потім ще Апостолів та мучеників, то не тому, що без нас не дав би собі ради. Але тому, щоб обдарувати нас гідністю бути покликаними до співпраці з Ним у ділі спасіння; аби зв’язати нас різними узами взаємного обдарування і приймання дарів.
Отож Йоан Хреститель, Його перший свідок, був водночас Його ідеальним свідком. Він прекрасно розумів, яка це велика честь — могти бути свідком Спасителя. Тому в ньому було стільки смирення. Саме від Йоана ми маємо вчитися, як бути свідками Христа.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002
фінансово.
Щиро дякуємо!
