Якщо ви думаєте, що К+М+В, які ми пишемо на дверях наших домівок, означають імена Трьох Царів, то ви помиляєтеся. Гірше, коли помиляється ваш священик, розповідаючи з амвону про «Каспара, Мельхіора і Бальтазара». Йому можна порадити цей текст.
Правильні літери — це, по-перше, С+М+В. І зазначаємо рік. Вони є акронімом (скороченням за першими буквами) від виразу «Christus Mansionem Benedicat», тобто «Нехай Христос благословить цей дім (помешкання)».
По-друге, слід додати, що й дворазове проставлення «+» це не «плюсики», а хрестики — знак християнського благословення.
«К М В» взялося з того, що люди почали латинське С замінювати літерою К (із певного погляду логічно, бо С може читатися як «тверда» літера К). До цього додалися побожні звичаї, що розвинулися в Середньовіччі, базовані на легенді про Трьох Царів, які тоді вже набули імена, на відміну від Євангельського тексту. Хоча походження їхніх імен цілком очевидне (Casper, Melhior, Baltasar — це певна побожна проекція тих самих літер зі слів «Христос благословляє дім»), та люди стали забувати, що від чого походить, і більше прив’язали розуміння цих літер до легендарних ініціалів Трьох Царів, бо ж так легше пам’ятати, та й саме цього дня святять крейду…
Літургійна книга «Обряди благословень» пише, що можна зазначати літери С М В, або ж І М Й — тобто ініціали Ісуса, Марії та Йосифа, Святого Сімейства. Отож чогось такого як «КМВ» просто не існує!
Тому варто повернутися до витоків цієї гідної пошани традиції, аби написати на дверях наших домівок C+M+B 2017, свідомо запрошуючи Господа Ісуса Христа благословити наш дім. Його, а не якихось «Каспара, Мельхіора і Бальтазара», які є плодом побожної уяви — і не більше.
За матеріалами: Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
