Папа Франциск визнав в інтерв’ю: він усвідомлює, що може стати ціллю замаху, але — як він додав — непокоїться не про себе, а про інших людей. Інтерв’ю надруковане в книжці «У подорожі» ватиканіста Андреа Торньєллі, присвяченій папським паломництвам.
Щоденне видання «La Stampa» розмістило розмову, в якій Франциск зізнається, що… насправді то він подорожувати не любить. Бувши єпископом, приїжджав до Рима виключно тоді, коли це було доконечним.
— Коли я міг не приїхати, то не їхав, — зізнається Франциск. Він додав, що навіть уявити не міг, що як Папа Римський вирушить у стільки подорожей по всьому світу.
Святіший Отець послався на свою першу після обрання поїздку, яка була на італійський острів Лампедуза, що став символом міграційної кризи. Це не була заплановала подорож, пояснив Папа, і офіційного запрошення він не отримував.
— Я просто відчув, що мушу туди поїхати. Мене зачепили та зворушили повідомлення про мігрантів, які загинули в морі, втонули. Діти, жінки, молоді чоловіки…
— Тепер, — ствердив Папа, — я відчуваю, що повинен подорожувати, відвідувати храми, заохочувати, засівати зерна надії.
Франциск розповів, що з програми закордонних візитів постарався усунути офіційні обіди, які організовує влада відвідуваної країни та її єпископи. Як пояснив сам Папа, він не має нічого проти того, щоб сідати до столу в чиємусь товаристві, але…
— Але якщо програма подорожі, як це відбувається майже завжди, повна зустрічей, то я волію поїсти швидко і просто.
До незабутніх споминів Франциск зарахував ентузіазм молоді в Ріо-де-Жанейро під час Всесвітнього дня молоді 2013 року, а також візит до санктуарію в Мадху (Шрі-Ланка), де його вітали християни, мусульмани та індуїсти.
У Європі, зазначив Папа, він воліє відвідувати країни, розташовані на периферії, такі, як Боснія чи Албанія, аби «підтримати на дусі тих, хто попри труднощі й конфлікти працює на благо миру та єдності».
— Це не означає браку уваги до Європи, яку я заохочую, як можу, аби відкрила і втілила у практику свої найбільш автентичні корені, свої цінності, — зазначив Папа.
— Я переконаний, що не бюрократія і не фінансові засоби врятують нас від нинішньої кризи та розв’яжуть проблему імміграції, яка для європейський країн є найбільшим викликом після ІІ Світової війни.
Говорячи про критерії безпеки під час своїх подорожей, Франциск висловив вдячність ватиканській жандармерії та Швейцарській гвардії за те, що «допасувалися» до його «стилю».
— Я не вмію їздити броньованими автомобілями або в папамобілі з замкненими куленепробивними шибами, — визнав він.
Папа пояснив, що він від початку казав: подорожуватиме тільки тоді, коли матиме змогу контактувати з людьми.
— Треба уповати і довіритися. Я усвідомлюю загрози, які можуть з’явитися. Мушу сказати, що я, може, легковажний, але за себе я не боюся. Натомість я завжди непокоюся про безпеку тих, хто подорожує зі мною, і насамперед про людей, яких я зустрічаю в різних краях, — зазначив він.
— Те, що мене непокоїть, це конкретні загрози, погрози на адресу тих, хто приходить на урочистість або на зустріч. Завжди існує загроза необережного жесту з боку якогось навіженого. Але завжди є Бог, — сказав Франциск.
За матеріалами: Deon
Фото: Vatican Radio – English Section
фінансово.
Щиро дякуємо!
