Світ

Розарій — чоловіча справа. Серйозна

16 Січня 2017, 13:27 960
чоловік на молитві

У гомельській парафії Різдва Богородиці (Білорусь) з ініціативи настоятеля створюють чоловічу групу «Живого Розарію».

Таких груп серед жінок парафії — чотири, а ось серед чоловіків — жодної. Це стало нагодою замислитися над місцем чоловіків у Церкві, бо не секрет, що по храмах бачимо набагато більше жінок. Тож чи чоловіче це діло — молитва? Розповідає гомельський настоятель о. Славомир Ласковський.

— Для мого серця велика радість, що чимало чоловіків беруть учать у житті нашої парафії; це відзначають також і наші гості, які приїздять з різних куточків Білорусі. Коли правильно провадити євангелізацію, вона доходить і до жінок, і до чоловіків, і до молоді, й до дітей. Але дуже важливо, щоби Церква не була «тільки жіночою» справою, бо не таким був задум Господа Бога. Від самого початку Ісус покликав апостолів — чоловіків. Так, жінки весь час були біля Господа Христа, допомагали у євангелізації, робили чудесні діла. Маємо чимало святих жінок, які для життя Церкви зробили чимало доброго. Але жінки з чоловіками мають різні харизми та взаємно доповнюють одні одних. Тому важливо, щоб у життя парафії було включено якомога більше чоловіків!

Священик пропонує поглянути на Історію спасіння. Мойсей був покликаний, щоб вивести народ із єгипетської неволі, а під час битви з амалекитянами його руки підтримували Арон і Хур, і поки були піднесені руки Мойсея, народ перемагав. У нашому нинішньому житті потрібно, щоб чоловіки серйозніше увійшли у своє покликання бути відповідальними за життя Церкви, у своїх сім’ях, за своє власне життя – все це є у планах Божих. Бог хоче, щоб чоловіки були першими у боротьбі! І зростали не тільки в побожності, але насамперед у живій вірі. А це становить завдання для душпастирів, переконаний гомельський священик.

Він зазначив, як важливо, щоб діти бачили на молитві своїх татусів, а не тільки мам. Бо постать батька — важлива в житті кожної людини. Батько, сильний у вірі, — це опора для психіки людини. Мати перед очима такого батька, який провадить тебе до Бога, показує, що чоловік не лише працює і шукає грошей, але насамперед захищає свою сім’ю від «амалекитян» — сатани; батька, відповідального за духовне життя сім’ї, — це чудесний скарб.

Роздумуючи про те, чому чоловіки не такі активні у Церкві, о. Славомир каже: жінки взяли у свої руки чоловічі справи. І це, певно, проблема всього пострадянського простору — переплутання ролей чоловіка й жінки. Також і чимало парафіянок ставляться до своїх чоловіків як до когось стороннього, хто живе сам по собі й нездатний до молитовного життя. А жінкам треба кликати своїх чоловіків до Церкви.

«Я бачу, що багато жінок не переживають у своєму серці тієї трагедії, що чоловік не з нею в церкві, і вважають молитовне життя жіночою справою. Але мудра жінка, дружина, мати щодня проситиме Бога в молитві, щоб її чоловік, батько її дітей, разом із неб ішов до храму і жив справами віри. Можливо, деякі жінки не розуміють важливості цього питання у її житті та в житті її дітей — щоб чоловік був у церкві. Тому про це треба багато говорити, аби жіночі серця були м’якші до чоловіків і щоб вони серйозніше поставилися до християнського розуміння сімейного життя: батько, мати, діти — всі вони становлять разом сім’ю, а не те, що мати — добра, а батько займається якимись дурницями (бо про батька у сім’ї нерідко складається негативне мислення). Якщо жінка — справжня християнка, то її серце буде подібне до Серця Богородиці, яка смиренно підкорилася св. Йосифу, була покірна й розуміла Божі справи: що без постаті батька не вийде виховати очікуваного Месію в суто людському розумінні. Тому Господь Бог обрав свій шлях через сім’ю, де є і мати, й батько», — пояснює священик.

Але й тим чоловікам, які ходять до храму, потрібно  пробудитися, бути відповідальнішими. Щоб вони також стали прикладами для жінок, і щоби ті побачили, що сім’я може бути у церкві вповні.

Для цього важливий також і особистий приклад священика. «Коли ти сам — мужчина, то й інші чоловіки йдуть за тобою. Не треба боятися мати чоловічий характер, хоч ти і священик, і коли треба — по‑чоловічому щось сказати чи зробити. А коли в парафії уже є певна групка чоловіків, то багато з них мають добрий вплив на своїх знайомих і ведуть їх за собою: своїм прикладом показують, як добре бути з Христом, молитися й приступати до таїнств, що це допомагає мати насправді чоловічий характер. Колеги бачать, що у праці такий чоловік має серйозніший підхід, що він вірний своїй дружині, не тягне нікого до пляшки, не краде, показує принципи життя за Божими заповідями. І загалом, як можна змінити ситуацію в країні: нічого не допоможе, доки не зміниться серце людини. Тому так само потрібно, щоби наші чоловіки були апостолами».

За матеріалами: Ватыканскае радыё  

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

4149 4978 3481 8017

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: